Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 4823/119/20
провадження № 61-4722ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
при секретарі судового засідання - Крічфалуши С. С.,
учасники справи:
учасники третейського розгляду: позивач - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка подала заяву про скасування рішення третейського суду ? ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз"
у складі судді Нечай М. В. від 14 січня 2015 року у справі № 4631-6/234/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
№ 490071735 від 23 травня 2008 року, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в складі судді Іванової Г. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2020 року ОСОБА_2 як особа, яка не брала участь у справі третейського суду, звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 14 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що її не було залучено до участі в справі в якості третьої особи у цій справі. Про рішення третейського суду їй стало відомо лише
14 листопада 2019 року з повідомлення відповідача по справі - ОСОБА_1 .
Вважає, що не залучивши її до участі в справі як особу, яка має статус поручителя за кредитним договором від 23 травня 2008 року №490071735, укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ЗАТ "Альфа-Банк"), тобто яканесе відповідальність і має обов`язки
у обсязі, які і боржник, третейським судом фактично обмежено її права, визначені Законом України "Про третейські суди".
Зазначала, що положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" містять заборону на розгляд третейськими судами справ
у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи). Зазначені положення поширюються на правовідносини
з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту. Умови кредитного договору, який укладено між позивачем та відповідачем, свідчать про те, що його укладено з метою придбання транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ "СІ ЕЙ Автомотів" від 12 травня 2008 року № 484367-022. Оскільки спір виник щодо заборгованості за кредитним договором, який укладено з метою, не пов`язаною з підприємницькою діяльністю, така справа не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз", а тому на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року на підставі статті 255 ЦПК України закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 14 січня 2015 року по справі № 4631-6/234/14.
Ухвала Чернігівського апеляційного суду мотивована тим, що третейський суд розглядав позов про стягнення заборгованості за кредитним договором
№ 490071735 від 23 травня 2008 року, який було заявлено лише до позичальника ОСОБА_1 ; вимог до поручителя ОСОБА_2 не заявлялося; порука ОСОБА_2 є припиненою відповідно до положень частини 4 статті 559 ЦК України, тому третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_2 і вона не має права на звернення до суду із заявою про скасування рішення цього суду, яке визначено у частині першій статті 454 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У апеляційних скаргах, поданих у березні 2020 року, ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 просять скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до Чернігівського апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що апеляційний суд, всупереч вимог статті 457 ЦПК України, закрив провадження у справі керуючись статтями 255, 454 ЦПК України, хоча ці статті не передбачають такої можливості.
Третейським судом не було залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2, яка є поручителем за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Альфа-Банк" та несе відповідальність за цим договором у тому ж обсязі, що і боржник.Зазначена справа про стягнення боргу за споживчим договором не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз",
а тому на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню.
Відзив на апеляційну скаргу від АТ "Альфа-Банк" до апеляційного суду не надходив.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 20 та 25 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
УхвалоюВерховного Суду клопотання від 23 квітня 2020 року про відкладення розгляду справи, що надійшло на електронну пошту Верховного Суду від імені ОСОБА_1, залишено без розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.