Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 754/15909/17
провадження № 61-20160св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 липня 2019 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 липня 2019 року - без змін.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду з підстав, встановлених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що у судові засідання 27 травня 2019 року та 18 липня 2019 року позивач та його представник не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої істанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що під час розгляду справи відбулися зміни в законодавстві, у зв?язку з чим його представник ОСОБА_4 не міг і надалі представляти його інтереси в суді. Він уклав договір з адвокатом Кулешір С. О., яка жодного разу не змогла прийняти участь у судовому засідання, оскільки суддя першої інстанції відмовляла у клопотаннях щодо призначення судового засідання у режимі відеоконференції, а тому він знову був змушений шукати іншого представника та уклав договір з адвокатом Гудзь В. М. 27 травня 2019 року дійсно він та адвокат Гудзь В. М. не з?явились в судове засідання. На 18 липня 2019 року адвокат Гудзь В. М. подав клопотання про перенесення розгляду справи з підстав зайнятості в іншому процесі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до частини пʼятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.