ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа №813/1038/16
касаційне провадження №К/9901/31168/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 (суддя Братичак У.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя - Заверуха О.Б.; судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі № 813/1038/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2015 № 0000692202/6969 в частині збільшення суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у розмірі 573000,00 грн. за основним платежем та 286500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16.06.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.12.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 залишив без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на удаваному характері розглядуваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" з питань правомірності формування кредиту та витрат при взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" за січень - жовтень 2015 року, результати якої оформлено актом від 22.12.2015 № 255/28-06-22-20/31729918.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.181, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" послуг із розробки та погодження концепції (пропозиції) щодо відхилень від діючих державних будівельних норм на автозаправних станціях, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, внаслідок непідтвердження фактичного характеру здійснених операцій та господарського характеру понесених витрат.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на податкову інформацію Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, оформлену листом від 26.11.2014 № 10776/7/26-55-22-13, щодо неможливості проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНДІІНЖПРОЕКТ", а також недостатності в контрагента позивача трудових ресурсів, зокрема, протягом 2014 року рахувався один працівник - директор Погіба Олександр Вʼячеславович.
Крім того, звертав увагу на те, що зі змісту проектної документації, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНДІІНЖПРОЕКТ", вбачається, що фактичної участі у виконанні проектних робіт останнє не приймало, а розглядувані роботи виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут "УКРНДІІНЖПРОЕКТ", у складі якого є відповідний штат працівників.
На підставі зазначеного акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 № 0000692202/6969, згідно з яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у розмірі 573000,00 грн. за основним платежем та 286500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звʼязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звʼязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.