ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №320/5478/18
адміністративне провадження №К/9901/737/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №320/5478/18
за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року ухвалену у складі колегії суддів (судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,)
УСТАНОВИВ:
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1,) звернувся до суду з позовом до Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просив визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіної Марини Михайлівни від 25 вересня 2018 року за №57281290 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 165 850,15 грн., та про стягнення витрат на провадження виконавчих дій у сумі 400 грн., за №57281000 від 25 вересня 2018 року.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
3. 31 липня 2019 року позивач оскаржив рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року в апеляційному порядку.
ІІІ КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2019 року, залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року та надав десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
5. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація пропуску апелянтом, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) строку на апеляційне оскарження.
6. Також було зазначено, що апелянту необхідно надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для такого поновлення та доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин.
7. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує про те, що ним не було пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки оскаржуване рішення ним було отримано 26 липня 2019 року. При цьому, позивач звертає увагу суду, що він проживає на тимчасово окупованій території України, де відсутній будь-який поштовий зв`язок. Також, позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що він проживає на не підконтрольній Україні території ним було уповноважено Шурла Р.П . представляти його інтереси, зокрема, в судових органах України будь-якої ланки, що підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю від 02 лютого 2018 року зі строком її дії та відповідно повноважень представника представляти його інтереси до 02 лютого 2019 року.
8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 листопада 2019 року відмовив у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року.
9. Суд зазначив, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11. Скаржник уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
13. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
14. Відзив від відповідача не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
15. Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16. Статтею 295 КАС визначено що:
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
17. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
18. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
19. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачені статтею 287 КАС України.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частина друга вказаної статті зазначає, позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частина третя статті 287 КАС України визначає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Частиною четвертою вказаної вище статті передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Частина п`ята визначає, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Частиною шостою цієї ж статті встановлено апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За правилами частини сьомої суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
20. За правилами, встановленими статтею 271 КАС, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
20.1 Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
21. Частиною 7 статті 251 КАС України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.