ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №766/7772/17
адміністративне провадження №К/9901/46622/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2)
про стягнення грошової компенсації за несвоєчасне виконання рішення суду, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2017 (головуючий суддя - Дорошинська В.Е.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Державної казначейської служби України про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (з урахуванням уточнення позовних вимог) 3% річних за порушення строків списання з державного місцевого бюджету належних сум, які були заборговані державними органами в сумі 888,55 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2014-2017 років у провадженні Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області перебували на виконанні виконавчі документи щодо стягнення на користь позивача з Управління пенсійного та соціального захисту населення Комсомольської районної у м. Херсоні ради допомоги на оздоровлення. Зазначені кошти були перераховані казначейством лише 24.02.2017 та отримані позивачем 14.03.2017, та виплати здійснені Казначейством без донарахувань належних компенсацій за порушення строків їх перерахувань.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 888,55 грн.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Отже, у Державного казначейства України наявний обов`язок виплатити позивачу відповідну компенсацію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. 30.03.2018 Державною казначейською службою України подано касаційну скаргу на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018.
6. У касаційній скарзі відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та закрити провадження по справі.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до норм законодавства списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством зокрема за черговістю надходження таких рішень. Відповідач-2 зазначає, що лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше ніж виконавчий документ, за яким стягуються кошти у цій справі, Казначейство може здійснити перерахування коштів на користь позивача. Також відповідач-2 зазначає, що судами не взято до уваги, що компенсація, яка підлягає виплаті у даній справі, вже нарахована та перебуває у черзі на виконанні, та стягнення за оскаржуваними рішеннями у цій справі призведе до подвійної виплати позивачу компенсації.
8. Відповідач-2 вказує на те, що стягнення компенсації не повинно здійснюватися саме з Казначейства, оскільки Казначейство лише виконує рішення суду та не може уособлювати державу; крім того, судами не було доведено вини Казначейства щодо спричинення шкоди позивачу.
9. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає касаційну скаргу необґрунтованою та зазначає, що посадові особи Державного казначейства України виконують свої обов`язки неналежним чином, а сума компенсації підлягає виплаті у першу чергу.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 для розгляду справи №766/7772/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області перебували виконавчі документи, видані Комсомольським районним судом м. Херсона по справам №2114/5527/12 про стягнення в сумі 5265,00 грн, №667/5123/13-а про стягнення в сумі 5570,00 грн та Дніпровським районним судом №2а-7903/11/2110 про стягнення в сумі 727,68 грн.
14. У зв`язку з порушенням строків виконання судових рішень Державною казначейською службою України були прийняті рішення від 29 червня 2017 року №87, №88, №89 про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, сума нарахованої компенсації становить 888,55 грн, яка на даний час не виплачена позивачу.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
15.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15.2. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
16.1. У відповідності до абз. 2 пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
17. Закон України "Про виконавче провадження"
17.1. Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
18. Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"
18.1. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство).
18.2. Частиною 1 статті 3 Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
18.3. За приписами статті 5 Закону у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.