ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №420/1641/19
адміністративне провадження №К/9901/32918/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів Токмілова Л.М. від 05 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Шляхтицького О.І, Федусика А.Г., Семенюка В.Г. від 22 жовтня 2019 року
у справі № 420/1641/19
за позовом ОСОБА_1
до Одеської міської ради
про визнання бездіяльності суб`єктів владних повноважень незаконними та зобов`язання їх вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради (далі також - відповідач), в якому просила визнати бездіяльність відповідача в позачерговому забезпеченні жилою площею протягом року, у період з 27 лютого 2014 року до 27 лютого 2015 року, ОСОБА_2 у Приморському районі м. Одеси протиправною та зобов`язати відповідача надати позивачу житло, яке призначалося ОСОБА_2 .
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання бездіяльності суб`єктів владних повноважень незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі № 420/1641/19.
5. 26 листопада 2019 року позивачкою направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 420/1641/19, в якій просить такі скасувати, а справу направити до компетентного суду за встановленою підсудністю.
6. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
7. Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у даній справі наявний спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з правом власності на житло, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Позивачка у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень і його бездіяльність порушила її права, а тому справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив про те, що така задоволенню не підлягає, оскільки у даній справі існує спір про право цивільне. Зазначаючи про необхідність скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій, позивачка взагалі не зазначила підстав для їх скасування.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.
12. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
13. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
15. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
16. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
18. Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
19. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
21. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.