ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа №819/548/16
касаційне провадження №К/9901/33140/18
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Мартиць О. І.) від 25 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Сеник Р. П., судді: Хобор Р. Б., Попко Я. С.) від 04 жовтня 2016 року у справі № 819/548/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі правонаступник - Бучацька ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року № 018/22/018/22/ НОМЕР_1 .
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, позов задоволено.
Задовольняючи цей позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 27 липня 2015 року № 018/22/ НОМЕР_1 прийняте обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що доводи податкового органу ґрунтуються на припущеннях за відсутності доказів, які підтверджують обставини справи, викладені в матеріалах кримінального провадження від 12 січня 2015 року № 32015210000000004.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, Бучацька ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування касаційної скарги Бучацька ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області стверджує, що у матеріалах справи, на підставі яких прийняте спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року № 018/22/018/22/ НОМЕР_1, міститься достатньо доказів щодо реалізації ФОП ОСОБА_1 фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 лютого 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 квітня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Козівській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області як платник податків.
27 листопада 2015 року відповідно до ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР) начальником Козівської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення № 018/22/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за зберігання, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку згідно абз. 15 ч. 2 ст. 17 цього Закону.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок експерта від 23 березня 2015 року № 1.1-145/15, у якому зазначено, що десять смужок паперу, які схожі на марки акцизного податку з однаковим серійним номером 04 АААО 044362, що були відклеєні з десяти скляних пляшок ємкістю 0,5 л., придбаних 05 березня 2015 року в ході проведення оперативної закупки в межах кримінального провадження № 32015210000000004, виготовлені не на державному спеціалізованому підприємстві, що повинно здійснювати їх випуск.
Не погоджуючись із таким рішенням, 09 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_1 подала скаргу до ГУ ДФС у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року № 018/22/ НОМЕР_1 .
Рішенням ГУ ДФС у Тернопільській області від 05 лютого 2016 року № 22/6/19-00-10-01-06/1041 скаргу позивачки залишено без задоволення.
В подальшому, 12 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до ДФС України зі скаргою про скасування вказаного вище рішення про застосування фінансових санкцій та рішення ГУ ДФС у Тернопільській області, прийняте за розглядом скарги від 05 лютого 2016 року № 22/6/19-00-10-01-06/1041.
Рішенням ДФС України від 26 лютого 2016 року № 2106/г/99-99-10-01-02-25 скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення, а оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року за № 018/22/ НОМЕР_1 та рішення ГУ ДФС у Тернопільській області, прийняте за розглядом первинної скарги - без змін.
Вважаючи рішення відповідача від 27 листопада 2015 року № 018/22/НОМЕР_1 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки кримінальне провадження від 12 січня 2015 року № 32015210000000004 було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України (далі - КК України), то відсутні й підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн за зберігання, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року № 018/22/018/22/НОМЕР_2 з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481/95-ВР та Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Положення № 1251).
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 14.1.107 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За приписами п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР установлено відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 гривень (абз.15).
Тобто, вказаними вище законодавчими нормами не передбачено доказової бази та переліку документів, що складаються правоохоронними, податковими органами, які є достатніми для підтвердження факту зберігання, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Крім того, Закон № 481/95-ВР не пов`язує відповідальність суб`єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або підробленими марками акцизного податку, а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 17 цього Закону, є сам факт продажу фальсифікованого товару особою за місцем проведення господарської діяльності.
При цьому, слід врахувати й те, що факт порушення законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, встановлюється посадовою особою податкового органу при проведенні перевірки, про що складається відповідний акт. В такому акті викладається зміст порушення та вказуються конкретні норми законодавства, які були порушені.
Як убачається з матеріалів справи, згідно постанови про закриття кримінального провадження від 22 листопада 2015 року, винесеної заступником начальника слідчого відділу Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Олексів Г. С., кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2015 року за № 32015210000000004 - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.
Так, у цій постанові зазначено, що матеріалами кримінального провадження не здобуто достатніх доказів, що ФОП ОСОБА_1 умисно незаконно зберігала, збувала підроблені марки акцизного збору. Також, неможливо встановити й факт незаконного збуту ФОП ОСОБА_1 30 грудня 2014 року ОСОБА_2 з торгового об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 незаконно виготовлених алкогольних напоїв з етикетками горілки "Горілка пшенична Олександрія" ємкістю 0,5 л. кожна по ціні 15 грн за одну пляшку на загальну суму 75 грн, горловини яких обклеєні марками акцизного податку з ознаками їх підробки. При цьому, встановити, ким саме були підроблені, збуті акцизні марки, які вилучені у ОСОБА_2 у загальній кількості 14 акцизних марок із серійним номером 04 АААО 044362 07/14, не представилося можливим.
За приписами ч. 6 ст. 78 КАС України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена така ухвала, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.