ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №804/498/16
адміністративне провадження №К/9901/12894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 (суддя Борисенко П.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 (головуючий суддя Коршун А.О. судді: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення, картки відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровська митниця, відповідач), у якому позивач просив: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013; скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2013/00076 від 17.09.2013; зобов`язати Дніпропетровську митницю винести письмове рішення про визначення митної вартості марганцевої руди у розмірі 52ʼ854ʼ246,27грн., яка заявлена ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" у митній декларації №110090000/2012/0006113 від 14.09.2013.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровська митниця звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митного органу у справі №804/498/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/498/16за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 30.04.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги митний орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги збігаються з доводами заперечення на позов та апеляційної скарги. Крім того, відповідач вказує, що судами не надана належна оцінка доказам у справі, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Як зазначає відповідач, під час контролю поданих позивачем документів для здійснення митного контролю та митного оформлення вантажу, контролюючий орган дійшов висновку, що подані документи не містять всіх даних, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару.
Позивач не погодився з вимогами касаційної скарги. ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" подано заперечення, позивач вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Як зазначає позивач, підставою для прийняття відповідачем спірного рішення є визначення митної вартості товару на рівні суми за метричну тону, тобто в розмірі більшому, ніж задекларовано позивачем. Жодних інших підстав для винесення рішення про коригування митної вартості відповідачем не зазначено.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.04.2013 №020413N з CHEMSTAR PRODUCTS LLC, США (продавець), в межах якого відповідно до доповнення №1 та специфікації №1, які є невід`ємною частиною контракту, продавцем було здійснено поставку товару - марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія) MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм).
Митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем на підставі поданої ним до митниці ВМД №110090000/2013/006043, за ціною контракту (метод №1), а саме: за ціною 209,18дол.США за метричну тону ($ 5,68 % Мп в сухій мт.).
У зв`язку з виникненням у Дніпропетровської митниці сумнівів щодо правильності визначення митної вартості задекларованого товару та 17.09.2013 за результатом проведеної митної оцінки відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2013/000052/1, згідно з яким митна вартість задекларованого позивачем товару - марганцевої руди дрібної фракції країна походження Бразилія) MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм), визначена митним органом з застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості у розмірі 224,3дол.США за метричну тону на підставі біржової інформації з періодичного видання СRU.
У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, митним органом також 17.09.2013 було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2013/00076.
Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови у пропуску товарів протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача винести письмове рішення про визначення митної вартості марганцевої руди у розмірі 52ʼ854ʼ246,27грн., яка заявлена позивачем у митній декларації №110090000/2012/0006113 від 14.09.2013.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровської митниці №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 апеляційні скарги ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" та Дніпропетровської митниці залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2015 касаційну скаргу Дніпропетровської митниці задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення, Вищий адміністративний суд України вказав, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача, що за результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України виявлено розбіжності.
За наслідками нового розгляду, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровської митниці №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.