ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №813/4138/17
адміністративне провадження №К/9901/46237/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (головуючий суддя - Мартинюк В.Я.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року (головуючий суддя - Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.)
у справі №813/4138/17
за позовом ОСОБА_1
до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошового забезпечення і моральної шкоди.
I. РУХ СПРАВИ
1. 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28 березня 2017 року №70-ос з підстав нездійснення повного та своєчасного розрахунку при звільненні;
2) визнати протиправним утримання з нього грошового забезпечення 501,05 грн;
3) стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 березня 2017 року по момент постановлення судового рішення з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 8159,74 грн, незаконно утриману суму грошового забезпечення в розмірі 501,05 грн, недоплачену суму грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 3925,69 грн;
4) стягнути компенсацію за заподіяну незаконним утриманням з грошового забезпечення 501,05 грн, незаконним виключенням із списків особового складу частини без здійснення повного та своєчасного розрахунку при звільненні моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 28 березня 2017 року №70-ос 1 "По особовому складу" та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 березня 2017 року по момент поновлення на військовій службі з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 8159 грн 74 коп - закрито.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати для продовження розгляду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами встановлено, що наказом начальника 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України "По особовому складу" від 28 березня 2017 року №70-ос, прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків частини, усіх видів забезпечення згідно з пункту "Е" частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 28 березня 2017 року.
5. Вважаючи наказ протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 28 березня 2017 року №70-ос 1 "По особовому складу" та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 березня 2017 року по момент поновлення на військовій службі з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 8159,74 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що з того самого спору між тими самими сторонами є постанова, яка набрала законної сили.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У доводах касаційної скарги позивач, не погоджуючись з висновками першої та апеляційної інстанції, вважає, що судами не було з`ясовано та доведено обставин, що мають значення для справи.
8. Зокрема не встановлено предмет та підстави звернення з адміністративним позовом від 31 березня 2017 року та відповідно з позовом від 13 листопада 2017 року, оскільки лише на підставі встановлення перемету та підстав спору можна дійти висновку про їх ідентичність. Вважає, що предмет та підстави вказаних позовів різні.
9. Крім того, не встановлено сторін за адміністративним позовом від 31 березня 2017 року та відповідно за адміністративним позовом від 13 листопада 2017 року. Позовні вимоги стосовно яких закрите провадження - заявлялись до різних сторін.
10. В позові від 31 березня 2017 року - предмет та підстава спору є оскарження незаконного звільнення шляхом оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В позові від 13 листопада 2017 року - предмет та підстава спору є захист порушеного права на повний і своєчасний розрахунок при звільненні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 28 березня 2017 року №70-ос 1 "По особовому складу" та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 березня 2017 року по момент поновлення на військовій службі з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 8159 грн 74 коп, суди виходили з того, що такі позовні вимоги вже були предметом розгляду в суді, в задоволенні яких постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили після її перегляду Львівським апеляційним адміністративним, за результатом якого прийнято ухвалу 27 вересня 2017 року
13. Верховний Суд погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.
14. Відповідно до частини четвертої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
15. Умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справи законної сили.
16. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
17. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
18. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
19. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.