ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №2240/2919/18
адміністративне провадження №К/9901/1516/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Майстер П.М.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року (головуючий суддя - Сушко О.О., судді: Смілянець Е.С., Залімський І.Г.)
у справі №2240/2919/18
за позовом ОСОБА_1
до Ліквідаційної комісії Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації
третя особа Хмельницька обласна державна адміністрація
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про часткову зміну предмету та підстав адміністративного позову, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Ліквідаційної комісії Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 15 грудня 2017 року № 83-к;
- поновити на посаді заступника начальника управління екологічної експертизи, економіки, моніторингу та зв`язків із громадськістю Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації із 19 грудня 2017 року;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2017 року по день поновлення на роботі за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов`язкові платежі;
- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
2. Також просила поновити строк звернення до суду, в обґрунтування поважності причин пропуску якого зазначала що позовна заява була подана у перший робочий день після закінчення місячного строку з дня, коли вона дізналась про порушення трудових прав та інтересів - 25 липня 2018 року.
3. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її звільнення відбулося з порушенням трудового законодавства, оскільки вона є матір`ю дитини до трьох років та на запропоновану вакантну посаду її не було переведено у зв`язку з призначенням іншого працівника.
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позов залишено без розгляду.
5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку окружний суд виходив з того, що 19 грудня 2017 року позивач отримала трудову книжку, а отже в цей день була обізнана про своє звільнення, проте до суду звернулась 29 серпня 2018 року, тобто з пропуском встановленого місячного строку.
7. У судовому засіданні позивач зазначала що строк на оскарження наказу про її звільнення від 15 грудня 2017 року закінчився 24 серпня 2018 року, оскільки вона звернулась до Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях щодо її звільнення та 25 липня 2018 року отримала відповідь. У листі зазначалося що під час її вивільнення ліквідаційною комісією не повністю дотримано вимоги Закону України "Про державну службу" та Кодексу законів про працю України.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає що незважаючи на клопотання про поновлення строку звернення до суду, суддя окружного суду 31 серпня 2018 року постановив ухвалу про відкриття провадження у справі без вирішення питання про дотримання процесуального строку. Проте в силу вимог частини першої статті 123 КАС України суддя повинен був залишити позовну заяву без руху у разі якщо підстави, вказані у заяві, визнані не поважними.
9. Залишаючи позов без розгляду, суд в оскаржуваній ухвалі не зазначив позицію чому висновок про поновлення строку звернення до суду в ухвалі про відкриття провадження був передчасним і чому суд не знаходить інших підстав для поновлення строку.
10. Зазначає також що оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду фактично є відмовою у доступі до правосуддя та не забезпечує права на справедливий судовий розгляд.
11. Відповідач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надсилали.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.