ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №500/1164/19
адміністративне провадження №К/9901/36043/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою представника Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - адвоката Скиби Віталія Михайловича
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)
у справі №500/1164/19
за позовом Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
до управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області
про визнання незаконними та скасування окремих пунктів вимоги.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 Вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 2 травня 2019 року № 13-19-04-13/2701-2019 щодо усунення виявлених порушень.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що підстави пред`явлення вимог суперечать чинному законодавству.
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року позов задоволено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 1 по 22 березня 2019 року управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за період з 1 січня 2015 року по 31 січня 2019 року.
7. За результатами ревізії 29 березня 2019 року складено акт № 04-22/1, згідно з яким було виявлено фінансові порушення, що призвели до збитків на загальну суму 529 709,24 грн. Акт ревізії був підписаний директором-головним лікарем з запереченнями щодо вказаних порушень.
8. З метою повного усунення виявлених порушень законодавства, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", підпункту 16 пункту 6, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, 2 травня 2019 року Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф пред`явлено обов`язкову до виконання вимогу № 13-19-04-13/2701-2019.
9. Відповідно до оскаржуваного пункту 1 вимоги під час ревізії встановлено, що у порушення підпункту 3 пункту 2.2.5 та підпункту 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 5 жовтня 2005 року № 308/519, та пункту 101 розділу ІІІ "Лікарі-спеціалісти" Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 28 жовтня 2002 року № 385, трьом лікарям-психіатрам при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності "Медицина невідкладних станів" посадові оклади встановлено за 13-ми тарифними розрядами, а не за 10-ми тарифними розрядами, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на загальну суму 211 975,48 грн.
10. Виходячи з наведеного ставиться вимога забезпечити відшкодування на користь Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф шкоди (збитків), заподіяної проведенням зайвого нарахування заробітної плати на суму 195 531,30 грн та зайво сплаченого єдиного соціального внеску на суму 16 444,18 грн відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України.
11. У оскаржуваному пункті 2 вимоги зазначено, що у порушення підпункту 12 пункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги проводилося нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 103 597,50 грн.
12. Тому необхідно забезпечити відшкодування на користь Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф шкоди (збитків), заподіяної проведенням зайвого нарахування заробітної плати на суму 83 827,54 грн та зайво сплаченого єдиного соціального внеску на суму 19 769,96 грн відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України.
13. Відшкодовані кошти перерахувати до обласного бюджету.
14. Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів зобов`язано надати управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області у строк до 3 червня 2019 року. У разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених порушень, орган державного фінансового контролю має право звернутися до суду в інтересах держави. У разі не усунення порушень в установлений строк відбудеться ініціювання розгляду питання про відповідність керівника установи займаній посаді.
15. Також 2 травня 2019 року про результати ревізії Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повідомлено управління охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності достатніх підстав для встановлення тарифікаційною комісією лікарям-психіатрам, які працюють у складі психіатричної бригади швидкої медичної допомоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 13-го тарифного розряду як лікарям вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю "Психіатрія", оскільки законодавством не передбачено обов`язкової наявності у таких лікарів первинної спеціалізації за спеціальністю "Медицина невідкладних станів". Штатним розписом станом на 1 січня 2015 року передбачено посади лікарів-психіатрів станції (відділення) швидкої медичної та невідкладної допомоги, а штатними розписами станом на 1 вересня 2015 року, 1 січня 2016 року, 1 травня 2016 року, 1 січня 2017 року, 1 січня 2018 року, 15 травня 2018 року - посади лікарів-психіатрів з медицини невідкладних станів.
17. Оскільки до переведення на посаду заступника директора-головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря виїзної бригади більше 7 років, на час її роботи на посаді заступника директора-головного лікаря за нею зберігалося право на надбавку відповідно до підпункту 12 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці, а тому перевівшись на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, за нею, в силу положень пункту 4.1.3 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці, зберігається безперервний стаж, який дає право на отримання надбавки в розмірі 60%.
18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення з позовом про визнання незаконними та скасування пунктів 1 та 2 вимоги від 2 травня 2019 року, яка за своїм змістом спрямована на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції зроблено неправильні висновки щодо невірного обрання способу захисту порушеного права. Пред`явлення вимоги про відшкодування збитків є дією яка має публічно-правовий характер і є обов`язковою до виконання.
20. Керуючись положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України зазначає, що одним з основних правових засобів регулювання відносин в сфері фінансового контролю є право служби звертатися із вимогою до особи, яка допустила порушення у фінансовій сфері. Відповідно така діяльність характеризується можливістю породжувати, змінювати та припиняти відносини у публічно-правовій площині.
21. Також судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки відповідачем не ставилося питання про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, а відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.
22. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
24. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.