ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №420/4102/19
адміністративне провадження №К/9901/72/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/4102/19
за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Яковлєва О.В., суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У липні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач, Академія) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просила відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 358066,12 грн.
1.1 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність у відповідача обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі, які передбачені контрактом на проходження військової служби (навчання) з визначенням відповідного обов`язку.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Відповідно до наказу начальника Національної академії №52-КС від 26 липня 2016 року (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
3. Наказом начальника Національної академії від 08 серпня 2016 року №186 (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.
4. У лютому 2019 року курсант ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання та зазначив, що з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у ВНЗ" ознайомлений та зобов`язується відшкодувати.
5. Наказом начальника Національної академії від 24 травня 2019 року №26-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
6. Наказом начальника Національної академії від 24 травня 2019 року №129 (по стройовій частині) відповідача виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії в сумі 358 066 грн. 12 коп.
7. Відповідно до довідки-розрахунку №112 від 24 травня 2019 року витрати пов`язані з утриманням ОСОБА_1 в Національній академії складають в сумі 358066,12 грн., в тому числі грошове забезпечення 279393 грн. 17 коп.; продовольче забезпечення 56573 грн. 34 коп.; медичне забезпечення 374 грн. 00 коп.; спожиті комунальні послуги та енергоносії 21752 грн. 12 коп. На зазначеній довідці наявна відмітка відповідача з його підписом про те що він з зазначеною сумою не згодний, оскільки не підписував контракт з академією.
8. Відповідно до довідки помічника начальника Національної академії з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби №655 від 20 червня 2019 року, за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 358066,12 грн.
9. Відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 19 березня 2019 року № 234-ОД "Про результати службового розслідування за фактом відсутності контракту про навчання солдата ОСОБА_1 " позивачем було втрачено оригінал контракту, що є наслідком неналежного виконання посадовими особами академії своїх службових обов`язків.
10. За для стягнення заборгованості з ОСОБА_1, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено.
11.1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі 358066 грн. 12 коп.
11.2 Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав про наявність у ОСОБА_1 обов`язку сплати заборгованості з відшкодування витрат, пов`язаних з його утримання в Академії в сумі 358066,12 грн. При цьому суд зазначив, що відсутність особистого підпису відповідача на контракті не змінює факту його навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, та факту витрачання позивачем коштів на його грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та спожиті комунальні послуги.
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
12.1. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що за відсутності факту укладання контракту з курсантом про проходження військової служби (навчання) неможливо здійснити процедуру примусового стягнення з колишнього курсанта понесених на його навчання витрат. В даному випадку, враховуючи факт втрати контракту, витрати на навчання курсанта є матеріальною шкодою, завданою Академії посадовими особами під час виконання ними своїх службових обов`язків.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
13. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Академія звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року.
14. У касаційній скарзі позивач зазначає про відсутність спростування в оскаржуваному рішенні факту навчання відповідача в Академії, і як наслідок витрачання на його утримання бюджетних коштів, які підлягають стягненню у судовому порядку у зв`язку із непогашенням відповідачем заборгованості у добровільному порядку.
15. Представником ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
16. Зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти, оскільки на час навчання та відрахування ОСОБА_1 вже мав статус учасника бойових дій та на нього поширювались гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
19. Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону № 2232 з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини другої статті 23 цього Закону.
20. Частиною десятою статті 25 Закону № 2232 установлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
21. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
22. Відповідно до пунктів 3, 6, 7 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, зокрема, з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
23. Статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551) встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
24. Гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, на відповідача як учасника бойових дій поширюються, відповідно до частини сьомої та восьмої статті 12 Закону № 3551, якою передбачено, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді, зокрема, повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
25. Відповідно до статті 13 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.