ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №826/10631/17
адміністративне провадження №К/9901/20448/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватне підприємство "АвтоГаз-Захід", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", Публічне акціонерне товариство "Вінницягаз", Публічне акціонерне товариство "Волиньгаз", Публічне акціонерне товариство "Гадячгаз", Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз", Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз", Публічне акціонерне товариство "Донецькоблгаз", Публічне акціонерне товариство "Житомиргаз", Публічне акціонерне товариство "Закарпатгаз", Публічне акціонерне товариство "Запоріжгаз", Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз", Публічне акціонерне товариство "Київгаз", Публічне акціонерне товариство "Київоблгаз", Публічне акціонерне товариство "Кіровоградгаз", Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз", Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз", Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз", Публічне акціонерне товариство "Лубнигаз", Публічне акціонерне товариство "Луганськгаз", Публічне акціонерне товариство "Львівгаз", Публічне акціонерне товариство "Маріупольгаз", Публічне акціонерне товариство "Мелітопольгаз", Публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз", Публічне акціонерне товариство "Одесагаз", Публічне акціонерне товариство "Полтавагаз", Публічне акціонерне товариство "Рівнегаз", Публічне акціонерне товариство "Сумигаз", Публічне акціонерне товариство "Тернопільгаз", Публічне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", Публічне акціонерне товариство "Тисменицягаз", Публічне акціонерне товариство "Уманьгаз", Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз", Публічне акціонерне товариство "Хмельницькгаз", Публічне акціонерне товариство "Черкасигаз", Публічне акціонерне товариство "Чернівцігаз", Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз", Публічне акціонерне товариство "Шепетівкагаз", Державне підприємство "Новороздільське ДГХП "Сірка", Державне підприємство "Монтажник", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпостачсервіс", Державне підприємство "Кременецьке УПРГ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 №494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), Губської Л.В., Карпушової О.В.
І. Суть спору та історія справи
1. ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватне підприємство "АвтоГаз-Захід", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", Публічне акціонерне товариство "Вінницягаз", Публічне акціонерне товариство "Волиньгаз", Публічне акціонерне товариство "Гадячгаз", Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз", Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз", Публічне акціонерне товариство "Донецькоблгаз", Публічне акціонерне товариство "Житомиргаз", Публічне акціонерне товариство "Закарпатгаз", Публічне акціонерне товариство "Запоріжгаз", Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз", Публічне акціонерне товариство "Київгаз", Публічне акціонерне товариство "Київоблгаз", Публічне акціонерне товариство "Кіровоградгаз", Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз", Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз", Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз", Публічне акціонерне товариство "Лубнигаз", Публічне акціонерне товариство "Луганськгаз", Публічне акціонерне товариство "Львівгаз", Публічне акціонерне товариство "Маріупольгаз", Публічне акціонерне товариство "Мелітопольгаз", Публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз", Публічне акціонерне товариство "Одесагаз", Публічне акціонерне товариство "Полтавагаз", Публічне акціонерне товариство "Рівнегаз", Публічне акціонерне товариство "Сумигаз", Публічне акціонерне товариство "Тернопільгаз", Публічне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", Публічне акціонерне товариство "Тисменицягаз", Публічне акціонерне товариство "Уманьгаз", Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз", Публічне акціонерне товариство "Хмельницькгаз", Публічне акціонерне товариство "Черкасигаз", Публічне акціонерне товариство "Чернівцігаз", Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз", Публічне акціонерне товариство "Шепетівкагаз", Державне підприємство "Новороздільське ДГХП "Сірка", Державне підприємство "Монтажник", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпостачсервіс", Державне підприємство "Кременецьке УПРГ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 №494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що із скасуванням постанов від 28 березня 2017 року позивач змушений сплачувати за розподіл природного газу набагато більше коштів, ніж ним сплачувалося б за приєднану потужність. При цьому, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 березня 2017 року № 348, 349-391, 395, якими з 01 квітня 2017 року введено тариф на послуги з розподілу природнього газу виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача для всіх операторів ГРМ, були спрямовані на захист вразливих споживачів природного газу та мали на меті виконання зобов`язань України перед Енергетичним Співтовариством. Зазначені постанови відповідачем прийнято правомірно, відповідно до наданих повноважень та основних завдань, передбачених Законом України "Про ринок природного газу" та Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Однак, 10 квітня 2017 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою скасовано вищезазначені постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, без належного обґрунтування, без врахування істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, діючи за формальним підходом, шляхом поверхневого моніторингу (не враховуючи економічні інтереси споживачів природного газу), з порушенням принципу регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Оскаржувану постанову прийнято відповідачем необґрунтовано та нерозсудливо, всупереч меті, з якою відповідачу надано повноваження на встановлення цін та тарифів, не враховуючи всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та всупереч принципу дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів споживачів природнього газу. Окрім того, при прийнятті постанови відповідач діяв протиправно, оскільки не врахував економічні інтереси та порушив права позивача як споживача природного газу на отримання товарів та послуг за обґрунтованими цінами.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 10.04.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), прийнято постанову № 494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" якою скасовано:
4.1. рядки 8-52 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз";
4.2. постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 349-392, якими затверджувалися тарифи на послуги розподілу природного газу для газорозподільних підприємств, розрахованих на основі приєднаної потужності;
4.3. постанову НКРЕКП від 28.03.2017 № 395 "Про визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
5. Вважаючи вищезазначену постанову протиправною та такою, що суперечить законодавству, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20 вересня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову і позивач не довів порушення його прав та інтересів цією постановою.
8. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 червня 2019 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 20 вересня 2018 року.
8.1. Закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 № 494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в частині пункту 19.
8.2. Адміністративний позов у частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу, від 10.04.2017 № 494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в частині пунктів 1-18 включно, пунктів 20-46 включно задовольнив.
8.3. Визнав протиправною та скасував постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу, від 10.04.2017 № 494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46.
9. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що тарифи на розподіл природного газу, встановлені постановами НКРЕКП від 24.03.2016 №№ 421-463, 850, відновлення яких фактично відбулося шляхом прийняття відповідачем спірної постанови № 494, не є та не можуть бути економічно обґрунтованими станом на квітень 2017 року, оскільки саме їх економічна необґрунтованість була підставою для їх перегляду. Отже, наслідком прийняття оскаржуваної позивачем постанови від 10.04.2017 № 494 стало відновлення дії економічно необґрунтованих тарифів, заподіяння збитків операторам ГРМ та порушення безпосередньо права позивача як кінцевого споживача на оплату комунальних послуг за економічно обґрунтованими, пропорційними, прозорими та законними тарифами, що в сукупності свідчить про протиправність вказаної постанови НКРЕКП.
9.1. Також судом апеляційної інстанції зазначено, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було залучено в якості третіх осіб суб`єктів господарювання, прав та інтересів яких безпосередньо стосується оскаржувана постанова НКРЕКП, що призвело до порушення вимог ст. 49 КАС України та відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України є безумовною самостійною правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
9.2. Суд апеляційної інстанції також встановив, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2017 у справі № 826/13850/17 постанову НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 в частині пункту 19 визнано протиправною та скасовано. У цій частині зазначене рішення суду залишено без змін постановою Верховного Суду від 16.01.2019 та набрало законної сили, з огляду на що, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України, рішення суду першої інстанції в частині вирішення таких позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 № 494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в частині пункту 19 цієї постанови підлягає скасуванню, а провадження у даній справі щодо таких позовних вимог - закриттю.
IV. Касаційне оскарження
10. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову в повному обсязі.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що під час прийняття рішення судом апеляційної інстанції не було досліджено, чи дійсно було порушено права позивача всією оскаржуваною Постановою, і чи є наявні докази такого порушення. З матеріалів справи, неможливо встановити, чиї саме права, свободи і інтереси порушує оскаржувана Постанова в цілому, оскільки позивач стверджує про застосування до нього оскаржуваної постанови НКРЕКП виключно в частині скасування Постанови НКРЕКП від 28.03,2017 № 356 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Закарпатгаз", на підставі того, що позивач є споживачем послуг виключно ПАТ "Закарпатгаз", а не одразу усіх операторів ГРМ.
11.1. Скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції, що тарифи на розподіл природного газу, встановлені постановами НКРЕКП від 24.03.2016 р. №№ 421-463, 850, відновлення яких фактично відбулося шляхом прийняття відповідачем спірної постанови № 494, не є та не можуть бути економічно обґрунтованими станом на квітень 2017 року, оскільки саме їх економічна необґрунтованість була підставою для їх перегляду підтверджують упередженість суду щодо органу державної влади, та вкотре підтверджують зацікавленість суду у захисті прав операторів ГРМ, а не споживачів України, тим самим поставивши в пріоритет корпоративні права монополістів перед правами споживачів, зокрема, населення України.
11.2. Також відповідач в касаційній скарзі зауважує, що посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 826/13850/17, як на обґрунтування свого рішення, є недоречним, оскільки факти встановлені щодо ліцензіата НКРЕКП - ПАТ "Луганськгаз" не є ідентичними доводам ОСОБА_1, оскільки обидві справи побудовані на різній доказовій базі та не можуть бути розцінені як споріднені.
12. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Нормативне регулювання
13. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно зі ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання.
15. Відповідно до ст. 191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".
16. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 Законом України "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
17. Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 року №1540-VIII(далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.