ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №524/1113/17
адміністративне провадження №К/9901/29412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10 серпня 2017 року (головуючий суддя - Рибалка Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Калитка О.М., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі №524/1113/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Апришка Євгена Анатолійовича (далі також - інспектор патрульної поліції Апришка Є.А.), третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі також - третя особа, Департамент патрульної поліції) про скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції Апришка Є.А., третя особа Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про неправомірність прийняття оскаржуваної постанови серії АР №816030 від 13 лютого 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення штрафу у розмірі 425 грн оскільки оскаржувана постанова у справі не ґрунтується на доказах, а зазначене правопорушення він не вчиняв. Позивач наголошував, що під час руху по проспекту Лесі Українки в місті Кременчуці горів зелений миготливий сигнал світлофора, який дозволяв рух, а тому Правил дорожнього руху України він не порушував.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову, винесену інспектором патрульної поліції Апришком Є.А., серії АР №816030 від 13 лютого 2017 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП і накладення стягнення у вигляді 425,00 грн штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що із наданого відповідачем відеозапису не можливо достеменно встановити факт проїзду позивача на червоний сигнал світлофора. Відеозаписом, враховуючи велику відстань зйомки, не зафіксовано який автомобіль вчинив порушення, його номерний знак, факт вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 8.7.3. "е" Правил дорожнього руху України - проїзд на червоний сигнал світлофора.
Харківський апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції повністю.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки постанові інспектора патрульної поліції Апришка Є.А., яку складено з дотриманням правил встановлених КУпАП, ПДР України та "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395. Департамент патрульної поліції стверджує, що нагрудною камерою патрульного повністю зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення вчинене позивачем та долучено відповідний технічний запис до матеріалів справи.
Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В. ухвалою від 14 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вищезазначеною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Бевзенко В.М. (суддя-доповідач), Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 24 квітня 2020 року №659/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача: Бевзенка В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 16 квітня 2020 року №5), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Білак М.В., Загороднюк А.Г.
Встановленні судами попередніх інстанцій обставин справи
Із постанови інспектора патрульної поліції Апришка Є.А. у справі про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2017 року серії АР №816030 встановлено, що 13 лютого 2017 року о 13 год 10 хв біля будинку №119 по проспекту Лесі Українки в місті Кременчуці ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21213 державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на забороняючий червоний миготливий сигнал світлофора, чим порушив вимоги пункту 8.7.3.(е) ПДР України.
На місці скоєння правопорушення, інспектор патрульної поліції Апришка Є.А. виніс постанову серії АР №816030 про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП та наклав на нього штраф в розмірі 425,00 грн.
Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Згідно з нормами статті 14 Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-ХІІ) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з статтею 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.