ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №804/2076/17
адміністративне провадження №К/9901/53148/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України
про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 (головуючий суддя - Верба І.О., судді - Кононенко О.В., Сидоренко Д.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 (головуючий суддя - Мельник В.В., судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій Державної казначейської служби України щодо невиконання судового рішення про стягнення на користь позивача коштів в сумі 101 262,56 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та зобов`язання відповідача здійснити негайне виконання судового рішення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 13.09.2016 на виконанні відповідача перебуває виконавчий лист, виданий відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 по справі №200/18502/14-ц, яким стягнуто на користь позивача з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 101 262,65 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, однак станом на дату подання позову вказані кошти на рахунок позивача не надійшли.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання виконавчого листа №200/18502/14-ц, виданого Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 101 262,65 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що строк перерахування коштів позивачу, передбачений ч. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 48 Порядку №845, складає три місяці з дня надходження необхідних документів та відомостей, тобто з 13.09.2016. Оскільки у період до 30.05.2017 рішення суду у справі №200/18502/14-ц фактично не виконано, вказане свідчить про протиправне невиконання відповідачем у встановлений тримісячний строк виконавчого листа, виданого судом. Разом з тим, встановивши, що під час розгляду справи, а саме 31.05.2017, відповідачем було перераховано на рахунок позивача кошти відповідно до виконавчого листа №200/18502/14-ц в сумі 101 262,65 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити негайне виконання судового рішення.
5. Суд апеляційної інстанції погодився із зазначеними висновками, а також зазначив про те, що в даному випадку тривалість виконання судового рішення була надмірною та свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Також апеляційний суд звернув увагу на те, що порядок черговості виконання судових рішень визначає послідовність їх виконання в залежності від черговості їх надходження, однак не створює для відповідача додаткових строків виконання понад встановлений термін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. 12.06.2018 Державною казначейською службою України подано касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018.
7. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що поданий стягувачем виконавчий лист №200/18502/14-ц перебував на виконанні у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504030, рішення суду у вказаній справі було прийнято на підставі ст. 56 Конституції України, ст. 1176 Цивільного кодексу України та норм Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а тому судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних відносин норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зокрема тримісячний строк для виконання рішень. Відповідач вважає, що виконання рішень суду за бюджетною програмою КПКВК 3504030 не передбачає застосування пункту 48 Порядку №845.
9. Відповідач також вказує на те, що на виконання п. 39 Порядку №845 він листами від 08.09.2016 та від 07.10.2016, тобто протягом місяця з дня надходження виконавчого документу, звернувся до Міністерства фінансів України з пропозицією щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
10. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На думку позивача, встановлений ч. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" тримісячний строк для перерахування коштів стягувачу є імперативним, і несвоєчасність виконання судового рішення відповідачем свідчить про його протиправну бездіяльність. Позивач також посилається на п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, а також на ст. ст. 55, 57 КАС України та стверджує, що касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила свій статус адвоката.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи №804/2076/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
14. У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із позовом, в якому посилався на те, що у жовтні 2010 року за заявою ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за фактом шахрайських дій. В ході обшуку, який був проведений 15.10.2010 на складі ТОВ "Дніпро-Будінвест" було вилучене належне позивачу майно, а саме будівельні матеріали. Проте, після припинення провадження по кримінальній справі, вилучене майно йому повернуто так і не було, а тому він, уточнивши заявлені вимоги, просив суд визнати такі дії (бездіяльність) відповідача протиправними та стягнути з держави на його користь суму завданої шкоди в розмірі 101 262,65 грн.
15. Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.12.2015 у справі №200/18502/14-ц у задоволенні позову було відмовлено.
16. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 ухвалено нове рішення, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 101 262,65 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
17. З метою виконання рішення апеляційного суду позивачу видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання Державній виконавчій службі України. Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у Казначействі з 13.09.2016.
18. Державною казначейською службою України складено платіжне доручення №62 від 30.05.2017, яким на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 31.05.2017 було перераховано грошові кошти у розмірі 101 262,65 грн.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19.2. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
20. Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"
20.1. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
20.2. За приписами ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
21. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845)
21.1. Згідно з п. 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
21.2. Відповідно до п.п. 38-39 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.