ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 1340/5778/18
адміністративне провадження № К/9901/30951/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 1340/5778/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання незаконним і скасування рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (суддя Крутько О. В.) від 07 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Качмар В. Я., Курилець А. Р., Мікула О. І.) від 18 вересня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 30 червня 2016 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що Дисциплінарною палатою КДКА Волинської області від 30 червня 2016 року за скаргами судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л. І. від 18 січня 2016 року та 20 лютого 2016 року, громадянина ОСОБА_2 від 31 березня 2016 року, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Левицького М. М. від 15 квітня 2016 року, адвоката ОСОБА_1 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці. Стверджує, що наслідком скарг відносно нього, є обрана ним позиція захисту клієнта ОСОБА_3, яка обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України по матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013150110000349 від 19 лютого 2013 року. Зазначає, що довідка складена членом ДП КДКА Волинської області Жемелею В. І. є необ`єктивною, а встановленого висновку суду щодо невиправданого затягування судового процесу адвокатом немає, а, навпаки, справу передано до іншого суду. Дисциплінарною палатою КДКА Волинської області вже розглядалась попередня скарга ОСОБА_2 від 05 січня 2015 року з ідентичних підстав і відповідно до рішення КДКА Волинської області від 26 березня 2015 року дисциплінарну справу відносно нього закрито з підстав, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку. При розгляді дисциплінарного провадження його було позбавлено права подавати докази в захист його прав та інтересів, а справу розглянуто за його відсутності.
Крім цього, позивач вказує, що 29 липня 2016 року ним було подано заяву про вихід з Ради адвокатів Волинської області та отримано трансферний витяг для поставлення на облік в Раду адвокатів Львівської області, оскільки свою діяльність він здійснював по місцю реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 та подано заяву про скерування дисциплінарного провадження до КДКА Львівської області, за місцем вибуття.
Також позивач зазначив, що ДП КДКА Волинської області порушено строки розгляду дисциплінарної справи, які встановлені п. 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.
6. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
7. Станом на 30 квітня 2020 року відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 вересня 2010 року № 6/20 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 15 квітня 2010 року, робочою адресою визначено адресу: АДРЕСА_2 .
9 . У період 11 січня 2016 року, 10 лютого 2016 року, 31 березня 2016 року, 15 квітня 2016 року до КДКА надійшли скарги судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л. І., громадянина ОСОБА_2, прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Левицького М. М. на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1
У скаргах заявники зазначали, що позивачем, як адвокатом, умисно вчиняються дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи, яка знаходиться у провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12013150110000349 від 19 лютого 2013 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а також грубе порушення порядку у залі суду, висловлення образ на адресу суду та учасників процесу.
10. 22 березня 2016 року ОСОБА_1 до КДКА подано письмові пояснення, у яких позивач заперечує обставини, що викладені у скаргах судді Герасимків Л. І.
11. Рішенням Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 31 березня 2016 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 21 квітня 2016 року.
12. 21 квітня 2016 року та 26 травня 2016 року Дисциплінарною палатою зупинено розгляд дисциплінарної справи відносно позивача (у зв`язку з неявкою учасників та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб) до 26 травня 2016 року, а з цієї дати (у зв`язку із хворобою адвоката стосовно якого порушено дисциплінарне провадження до 30 червня 2016 року.
13. 29 червня 2016 року від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої останній посилаючись на трансферний витяг з Єдиного реєстру адвокатів України з посиланням на те, що він являється адвокатом Ради адвокатів Львівської області, просив розгляд дисциплінарного провадження передати до Ради адвокатів Львівської області.
14. За наслідками розгляду зазначених вище скарг, 30 червня 2016 року Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області прийнято рішення, згідно якого адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.
Роз`яснено порядок його оскарження.
15. Вважаючи, що рішення відповідача є протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що Дисциплінарна палата обґрунтовано та правомірно встановила наявність дисциплінарного проступку - порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов`язків адвокатом ОСОБА_1 та застосувала до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю терміном на три місяці, що відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 31, п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
17. Щодо суті виявленого дисциплінарного проступку у вигляді порушення правил адвокатської етики, суди попередніх інстанцій зазначили, що підставою для порушення щодо позивача дисциплінарної справи були скарги судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л. І., громадянина ОСОБА_2 та прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Левицького М. М. на підтвердження факту невиправданого затягування адвокатом ОСОБА_1 судового розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013150110000349 від 19 лютого 2013 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Скаржники зазначали, що судовий розгляд кримінального провадження було відкладено 19 разів: 16 травня 2014 року (підготовче провадження), 09 липня 2014 року (підготовче провадження), 05 вересня 2014 року (підготовче провадження), 25 вересня 2014 року (підготовче провадження), 06 листопада 2014 року (підготовче провадження), 19 листопада 2014 року (підготовче провадження), 19 грудня 2015 року (підготовче провадження), 12 січня 2015 року проведено підготовче засідання, 22 січня 2015 року, 03 лютого 2015 року, 13 серпня 2015 року, 20 серпня 2015 року, 24 вересня 2015 року, 20 жовтня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 25 листопада 2015 року, 21 грудня 2015 року, 24 грудня 2015 року, 28 грудня 2015 року, 04 лютого 2016 року. Крім того, копією звукозапису судового засідання від 04 лютого 2016 року підтверджується, що адвокат ОСОБА_1 разом із обвинуваченою покинув судове засідання під час кримінального провадження, висловлював образи на адресу суду, виражався у непристойній формі в сторону учасників процесу. Відтак, виходячи із наявних у справі матеріалів та встановлених обставин справи, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо правомірності висновку Дисциплінарної палати, що викладене у Рішенні про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - порушення ст. 43, ч. 4 ст. 45 Правил адвокатської етики.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
19. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки правомірності відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1, оскільки адвокатську діяльність позивач здійснює у Львівській області; а також не надано належної оцінки щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки на час прийняття спірного рішення позивач "рахувався адвокатом Ради адвокатів Львівської області", що підтверджується трансферним витягом від 28 червня 2016 року та є підставою для закриття дисциплінарного провадження.
20. Також скаржник зазначив, що спірне рішення є невмотивованим, адже конкретно не встановлено і не доведено скаржниками вчинення адвокатом ОСОБА_1 порушень Правил адвокатської етики, а є суб`єктивною позицією члена Дисциплінарної палати КДКА Волинської області Жемелі В. І., який готував довідку.
21. Окремо скаржник зазначив, що суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Качмар В. Я., на думку скаржника, був зобов`язаний взяти самовідвід, оскільки останній працював із суддею Герасимків Л. І. у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, яка ініціювала відносно позивача дисциплінарне провадження. Відтак наявність трудових (службових) відносин виключає безсторонність та неупередженість судді Качмар В. Я. під час розгляду апеляційної скарги позивача у суді апеляційної інстанції.
22. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, рішення Європейського суду з прав людини, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
25. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
27. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
28. Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
29. Частиною третьою ст. 2 Закону № 5076-VI встановлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
30. Згідно з ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
31. За змістом ст. 21 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
32. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
33. Згідно з ч. 1, 2 ст. 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.