ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №127/19824/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області у складі головуючого судді Венгрин О.О. від 02.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Боровицького О.А., суддів Сапальової Т.В., Матохнюка Д.Б. від 19.04.2017
у справі № 127/19824/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання протиправними рішення, зобов`язання перерахувати пенсію
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі також - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також - відповідач 2) про визнання протиправними рішення, зобов`язання перерахувати пенсію.
2. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, позов задоволено частково: зобовязано Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1989 включно згідно з особовим рахунком за 1986 рік, розрахункової картки за 1987 рік, особових рахунків ОСОБА_1 за 1988 та 1989 роки як первинних документів Дочірнього підприємства "Механізована колона №62" Відкритого акціонерного товариства "Південьзахіделектромережбуд" без врахування сум під кодом "14" з 22.10.2015; зобовязано Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням виконання ОСОБА_1 в період з 14.08.1987 по 27.10.1987 обовязків по ліквідації наслідків аварії в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції з 22.10.2015; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. 27.05.2017 від Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 10.08.2017 від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
6. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус особи ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці та отримує пенсію.
9. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2014 у справі №127/21624/14-а зобов`язано управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04.09.2014. Цією ж постановою суду встановлена обставина виконання ОСОБА_1 в період з 14.08.1987 по 27.10.1987 обов`язків по ліквідації наслідків аварії в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції, але про цю обставину в резолютивній частині постанови суду не йдеться, у зв`язку із чим весь вказаний термін роботи позивача у зазначений період до розрахунку пенсії не врахований.
10. Також позивач в період з 01.01.1986 по 31.12.1989 працював на Дочірньому підприємстві "Механізована колона № 62" ВАТ "Південьзахіделектромережбуд".
11. З особового рахунку за 1986 рік, розрахункової картки за 1987 рік, особових рахунків за 1988 та 1989 роки ОСОБА_1 як первинних документів ДП "Механізована колона №62" ВАТ "Південьзахіделектромережбуд" вбачається, що суми під кодом "14" - це не заробітна плата, нарахована в поточному місяці, а частина нарахованої, але невиплаченої заробітної плати попереднього місяця, яка перенесена з одного місяця в інший. Про зазначене пояснила і свідок ОСОБА_2 .
12. Відповідач 1 відмовив у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1989 включно згідно з архівною довідкою № Л-24-4294/24-30 від 10.02.2014, оскільки при проведенні зустрічної перевірки заробітної плати за довідкою №Л-24-4294/24-30 від 10.02.2014 по первинних документах встановлено недостовірність відображення сум нарахованої заробітної плати.
13. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач 1, відмовивши йому у перерахунку пенсії, позбавив його права на належне пенсійне забезпечення.
15. Заперечуючи щодо задоволення позову, представники відповідачів зазначили, що у межах спірних правовідносин з позивачем відповідач 1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з наявності правових підстав для зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1989 включно згідно з особовим рахунком за 1986 рік, розрахунковою карткою за 1987 рік, особовими рахунками за 1988, 1989 роки без врахування сум під кодом "14" з 22.10.2015 та зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивачу з урахуванням виконання ним в період з 14.08.1987 по 27.10.1987 обов`язків по ліквідації наслідків аварії в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 22.10.2015. Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про перерахунок додаткової пенсії в розмірі 30%, оскільки чинним законодавством не передбачено норми щодо обрахунку з 04.09.2014 додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
17. Відповідач 1 у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що такими не враховано, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1989 включно саме згідно з архівною довідкою №Л-24-4294/24-30 від 10.02.2014, оскільки при проведенні зустрічної перевірки заробітної плати за вказаною довідкою по первинних документах встановлено недостовірність відображення сум нарахованої заробітної плати, а саме в суму зарплати безпідставно включено нарахування, які не є видами оплати праці, а також суми зарплати, які залишились невиплаченими в попередніх місяцях і накопичуючись продовжували включатися у наступних місяцях (код 14). Вказує на необхідність врахування під час розгляду даної справи обставин та висновків, викладених у рішеннях Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.03.2015 у справі №2-а-7461/11/0206 та Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2015 у справі №127/16522/15-а. Управління заперечує щодо задоволення позовної вимоги про перерахунок додаткової пенсії позивача в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04.09.2014, оскільки вказана стаття регулює питання призначення додаткової пенсії особам, які належать до 1 категорії згідно з вказаним Законом, та щодо стягнення судових витрат на користь позивача, оскільки такі витрати не передбачені у кошторисі відповідача на 2016-2017 роки.
18. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи правильно встановлені обставини та оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права, а відтак відсутні підстави для їх скасування.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач має статус особи ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці та отримує пенсію.
25. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2014 у справі №127/21624/14-а зобов`язано управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04.09.2014.
26. У вказаній постанові встановлена обставина виконання ОСОБА_1 в період з 14.08.1987 по 27.10.1987 обов`язків по ліквідації наслідків аварії в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції, однак весь термін роботи позивача по ліквідації наслідків аварії у зазначений період до розрахунку пенсії не врахований, а відтак суди дійшли висновку щодо зобовязання Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням вказаного періоду з 22.10.2015.
27. Колегія суддів зауважує, що здійснює перегляд судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Разом із тим, касаційна скарга не містить будь-яких доводів щодо неправильності вищенаведеного висновку судів попередніх інстанцій або ж щодо помилкового застосування судами у даній частині норм матеріального або процесуального права.
28. Колегія суддів погоджується із доводами відповідача, викладеними у касаційній скарзі, щодо того, що вимога позивача про перерахунок додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції другої категорії згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04.09.2014 задоволенню не підлягає, оскільки положення даної статті поширюються на осіб, віднесених до 1 категорії, натомість суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили, що позивач має статус особи ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній частині.
29. Щодо доводів відповідача 1, викладених у касаційній скарзі, про неврахування судами під час розгляду справи тієї обставини, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1989 включно саме згідно з архівною довідкою №Л-24-4294/24-30 від 10.02.2014, оскільки при проведенні зустрічної перевірки заробітної плати за вказаною довідкою по первинних документах встановлено недостовірність відображення сум нарахованої заробітної плати, а саме в суму зарплати безпідставно включено нарахування, які не є видами оплати праці, а також суми зарплати, які залишились невиплаченими в попередніх місяцях і накопичуючись продовжували включатися у наступних місяцях (код 14), колегія суддів зазначає наступне.