ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №662/940/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
на додаткову постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області у складі головуючого судді Тимченко О.В. від 21.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Ступакової І.Г., суддів: Бітова А.І., Лук`янчук О.В. від 16.05.2017
у справі № 662/940/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання незаконним рішення та зобов`язання повернути утримані грошові кошти
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі також - відповідач), в якому просив визнати незаконним рішення відповідача від 25.02.2016 № 6804 щодо утримання з нього 20% пенсії та зобовязати відповідача повернути йому утримані грошові кошти на виконання рішення від 25.02.2016 №6804.
2. Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 05.10.2016 позов задоволено повністю.
3. У подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткової постанови у справі, в якій просив вирішити питання про стягнення судових витрат, які були понесені ним при подачі адміністративного позову.
4. Додатковою постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області суму судового збору в розмірі 551,20 грн.
5. 11.06.2017 від відповідача до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на додаткову постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
7. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи додаткову постанову, виходив з того, що під час ухвалення постанови від 05.10.2017 у даній справі про задоволення позову судом не було вирішено питання стягнення судових витрат, хоча це було предметом обговорення у судовому засіданні та такі підлягають стягненню у відповідності до вимог статей 94, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, посилаючись на те, що судами не враховано, що відповідач є державною установою та його фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Окрім цього, відповідач звільнений від сплати судового збору, а відтак не повинен відшкодовувати судові витрати у випадку задоволення позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
12. Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
14. Пунктом третім частини першої статті 168 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних рішень) передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 551,20 грн, що підтверджується оригіналом квитанції № 54 від 08.06.2016.