ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №323/3491/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16282/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління реклами Одеської міської ради
на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області у складі головуючого судді Щербань Л.С. від 05.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенова Т.І., суддів: Головка О.В., Суховарова А.В. від 06.04.2017
у справі № 323/3491/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАТО 2013"
до Управління реклами Одеської міської ради
про скасування припису
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАТО 2013" (далі також - позивач, ТОВ "ШАТО 2013") звернулося до суду з позовом до Управління реклами Одеської області (далі також - відповідач, Управління), в якому просило скасувати припис Одеської міської ради від 31.10.2016 № 01-30/5481 про усунення порушень позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, прийнятого в.о. начальника Управління реклами Одеської міської ради Панасюченко В.В., у зв`язку з його незаконністю.
2. Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 05.01.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, позов задоволено повністю.
3. 15.05.2017 до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 05.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
5. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на фасаді будівлі за адресою: м . Одеса, вул. Академіка Корольова, 46, наявна вивіска з написом " ВИНА МИРА", безпосередньо над дверима магазину напис " Фирменный магазин " та зображення мапи світу з написом "прямые поставки со всего мира" праворуч та ліворуч від входу в магазин. Дана вивіска не містить зображень ні особи, ні будь-якого товару.
8. Позначення "ВИНА МИРА" відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 141756, зареєстрованого 25.07.2011 у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, у відповідному поєднанні червоного та білого кольорів є знаком для товарів і послуг, яким ТОВ "ШАТО 2013" користується на підставі ліцензійного договору б/н від 01.09.2016.
9. 31.10.2016 в.о. начальника Управління реклами Одеської міської ради Панасюченко В.В. прийнято припис № 01-30/5481, відповідно до якого: актом фіксації № 006442 від 27.10.2016 встановлено, що всупереч статті 16 Закону України "Про рекламу", пункту 3 Типових правил, пункту 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі ТОВ "ШАТО 2013" розмістило рекламний засіб розміром 6х1х1 ст.; 0,8х1х1 ст., плівка 2х3х1 ст. - 2 шт.; 2х0,7х1 ст. за адресою: вул. Академіка Корольова, 46. Згідно з приписом постановлено здійснити демонтаж конструкцій протягом трьох днів з моменту отримання даного припису. У разі невиконання цього припису конструкція буде демонтована силами КП "Одесреклама".
10. Не погодившись з вищенаведеним приписом, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що конструкція з написом "ВИНА МИРА" у розумінні статті 9 Закону України "Про рекламу" не вважається рекламою, а є вивіскою (табличкою), оскільки не призначена для формування або підтримання обізнаності споживачів та їх інтересу до будь-якого та будь-чого та є знаком для товарів і послуг, що належно використовується позивачем на підставі ліцензійного договору.
12. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що зазначені у приписі конструкції не відповідають законодавчо встановленим критеріям та ознакам вивіски, у тому числі наведеним у частині шостій статті 9 Закону України "Про рекламу", тому дані конструкції не можуть бути ідентифіковані як вивіски, а являються зовнішньою рекламою. Єдиною підставою для розміщення зовнішньої реклами на території міста Одеси є виданий у встановленому порядку дозвіл. У звязку з розміщенням відповідних конструкцій без дозвільних документів всупереч вимогам чинного законодавства України, припис прийнято правомірно та такий не підлягає скасуванню.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки вивіска з написом "ВИНА МИРА", напис "Фирменный магазин " та зображення мапи світу з написом "прямые поставки со всего мира" не містять закликів до придбання конкретного товару чи формування інтересу щодо конкретної особи, не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється /надається підприємством, відтак ці вивіски не є рекламою у розумінні Закону України "Про рекламу" та не потребують спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
14. Окрім цього, суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи відповідача, що зазначені конструкції не відповідають законодавчо визначеним критеріям та ознакам вивіски, тому не можуть бути ідентифіковані як вивіски, а являються рекламою, оскільки порушення певних параметрів, встановлених для вивіски, за відсутності вищевикладених ознак зовнішньої реклами, не може бути підставою для притягнення до відповідальності за порушення статті 16 Закону України "Про рекламу".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано, що конструкції з написами "ВИНА МИРА", "Фирменный магазин" та зображення мапи світу з написом "прямые поставки со всего мира", розташовані на зовнішній поверхні будинку, в якому позивач здійснює свою господарську діяльність, містять інформацію, яка призначена формувати інтерес та обізнаність споживачів до товару, та є рекламою. Зазначені конструкції не відповідають законодавчо визначеним критеріям та ознакам вивіски. Суди надають оцінку правомірності розміщення позивачем лише однієї конструкції, натомість таких було пять. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача щодо отримання відповідачем дозволів на розміщення аналогічних конструкцій за іншими адресами у місті Одесі.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Статтею 1 Закону України "Про рекламу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
20. Цією ж статтею передбачено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
21. Згідно з положеннями частини сьомої статті 8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
22. Положеннями частини шостої статті 9 Закону України "Про рекламу" встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
23. Нормами частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).