ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №822/973/17
адміністративне провадження №К/9901/16350/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Блонського В.К., Майстер П.М., Петричковича А.І. від 31 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 26 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Денисом Валерійовичем відносно ОСОБА_1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 лютого 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протокол, припис та акт складалися за відсутності позивача, що є порушенням вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), тому вважає, що фактично відповідачем внесено недостовірні відомості у зазначені документи, про їх існування ОСОБА_1 дізналася лише 17 березня 2017 року, коли отримала поштою лист від відповідача із актом перевірки, протоколом та приписом, відповідно вона з`явитись на 14 березня 2017 року до управління ДАБІ у Хмельницькій області на розгляд справи про адміністративне правопорушення та подати відповідні пояснення та докази не мала можливості. Крім того, позивач зазначає, що обставини, які викладені в акті перевірки, протоколі та приписі, не підтверджується будь-якими доказами, а висновки відповідача про порушення позивачем містобудівного законодавства не відповідають дійсності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проведення будівництва надбудови до гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, було проведено без права на виконання будівельних робіт, а тому припис відповідача винесений правомірно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі позивач вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки тому, що порушення, щодо усунення якого винесено припис, вже було предметом перевірки у 2013 році; за вказане правопорушення позивач вже притягалась до відповідальності за частиною п`ятою статті 96 КУпАП, тому вважає, що повторне притягнення її до відповідальності за одне і те ж правопорушення суперечить статті 61 Конституції України.
Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ДАБІ України було допущені процедурні порушення під час проведення перевірки та складання оскаржуваного припису.
Від ДАБІ України заперечення або відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу до суду подано 20 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 822/973/17, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 822/973/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області на підставі наказу від 8 вересня 2015 року № 976 та звернення ОСОБА_2 від 6 лютого 2017 року було видано направлення від 13 лютого 2017 року № 120 для проведення позапланової перевірки двоповерхового гаража по АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 28 лютого 2017 року.
За результатами перевірки встановлено, що візуальним оглядом земельної ділянки по АДРЕСА_1, виявлено, що на даній земельній ділянці розташований житловий будинок, загальна площа якого складає 93,4 м кв., відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 лютого 2017 року, який належить на праві приватної власності громадянці ОСОБА_1 . Також розташований двоповерховий гараж та дві господарські будівлі.
На пропозицію інспектора надати документи, які б посвідчували право власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_1 відмовилась, мотивуючи, що вони знаходяться в сина.
Земельна ділянка використовується громадянкою ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 959284 від 2 березня 2009 року, кадастровий номер 6810100000:26:004:0037, площею 0,045 га.
Станом на 23 лютого 2017 року виявлено закінчений будівництвом двоповерховий гараж (зовнішніми розмірами 5,86 м х 3,21 м), що прибудований до житлового будинку садового типу.
Даний двоповерховий гараж виступає за лінію забудови житлового будинку та знаходиться на межі земельних ділянок громадянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що порушує пункт 3.25*, пункт 3.24* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", також даний двоповерховий гараж знаходиться на межі вулиці та земельної ділянки, що відповідно до примітки пункту 1.3 ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" забороняється. Дозвіл на право на виконання будівельних робіт громадянкою ОСОБА_1 у період з 13 серпня 2013 року по 23 лютого 2017 року не отримано, що відповідно до статті 38 КУпАП є триваючим порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні дані щодо прийняття в експлуатацію двоповерхового гаража по АДРЕСА_1, та громадянкою ОСОБА_1 не представлено документа, який би посвідчував прийняття даного об`єкта в експлуатацію. За зовнішніми ознаками (об`єкт закінчений будівництвом, фасади оформлені в одному тоні з існуючим житловим будинком), даний об`єкт експлуатується, що є порушенням пункту 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Також працівником Управління ДАБІ у Хмельницькій області 28 лютого 2017 року винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначені порушення аналогічні за змістом акту.
З метою усунення вказаних порушень від позивача вимагалось усунути їх відповідно до містобудівного законодавства до 21 березня 2017 року, а у разі неусунення виявлених порушень здійснити відповідну перебудову або знести об`єкт будівництва.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.