ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/641/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 (Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.) у справі № 915/641/19 Господарського суду Миколаївської області
за позовом Приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім" про стягнення 1 649 363,55 грн
(в засіданнях суду 19.02.2020 та 11.03.2020 оголошувалась перерва з урахуванням всіх обставин (відпустка суддів, заплановане відрядження та інше) та визначенням розумності строку розгляду цієї справи)
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство НВП "Агроенергетичні технології" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім" (далі - Відповідач) про стягнення 1 649 363,55 грн, з яких: 1 134 981,77 грн - основна заборгованість, 386 764,47 грн - пеня, 33 209,86 грн - 3% річних, 94 407,45 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №7/01 від 10.01.2018 в частині своєчасної оплати за отриманий товар.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 позов задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в загальній сумі 1 641 435,67 грн, з яких: основний борг - 1 134 981,77 грн, 3% річних - 33 209,86 грн, інфляційні втрати - 86 479,57 грн, пеня - 386 764,47 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та доведеними. Судом зроблено перевірено розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та задоволено частково вимоги щодо інфляційних втрат, а вимогу про стягнення 3% річних задоволено в повному обсязі. В частині позовної вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції дійшов висновку про її задоволення в сумі, нарахованій Позивачем з урахуванням принципу диспозитивності.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
6. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Суд апеляційної інстанції не врахував, що договір №7/01 є недійсним в силу закону, а тому не створює жодних правових наслідків для сторін.
8. В матеріалах справи відсутні докази порушення Відповідачем договірних зобов`язань.
9. Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовано статті 525, 526, 530, 610 ЦК України.
10. Відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань у справі.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
11. Судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішення та постанови у справі було дотримано норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права та ухвалено законні та обґрунтовані рішення.
Інші документи
12. На адресу Верховного Суду 27.04.2020 від Позивача надійшли пояснення, в яких просить розглянути справу в межах доводів та вимог касаційної скарги Відповідача та відмовити в задоволенні касаційної скарги повністю.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) 10.01.2018 укладено договір №7/01, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність товар в асортименті, кількості, за ціною та в строки, зазначені у додатках до договору, які є невід`ємною складовою частиною даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
На підставі рахунку на оплату Покупець здійснює оплату 100% загальної вартості товару, зазначеної в додатках до договору, протягом десяти банківських днів з дня отримання товару (п. 3.1 договору).
Розділом 4 договору визначено, що перехід права власності на товар виникає в момент підписання накладної представником Покупця. Датою поставки товару є дата відмітки в накладній та акті приймання-передачі про приймання товару покупцем. Постачальник повинен одночасно з товаром передати Покупцеві на кожну відповідну партію товару: видаткову накладну, сертифікат якості, акт приймання-передачі товару, товарно-транспортну накладну (при транспортуванні товару автотранспортом Постачальника).
14. На виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1 134 981,77 грн, що підтверджується видатковими накладними №12, №13, №14 від 13.03.2018 та довіреностями №69, №70, №71 від 13.03.2018.
15. Проте, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, в порушення умов пункту 3.1 договору, отриманий Відповідачем товар оплачений не був, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 1 134 981,77 грн. Також, Позивачем, окрім суми заборгованості, заявлено до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
16. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
17. За результатами дослідження обставин справи та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів у сукупності, судами попередніх інстанцій встановлено неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 1 134 981,77 грн, яка підтверджена матеріалами справи, обґрунтовано визнана судами попередніх інстанцій доведеною та такою, що підлягає задоволенню. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги, наведені в пункті 8 постанови, є необґрунтованими.
18. При цьому, апеляційний господарський суд мотивовано відхилив посилання Відповідача на те, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення Позивачем рахунків на оплату товару, тому підстави для оплати товару відсутні.
18.1. Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
18.2. Так, судами попередніх інстанцій досліджено умови договору №7/01, пунктом 3.1 якого визначено, що Покупець здійснює оплату товару протягом десяти банківських днів з дня отримання товару на підставі рахунку.