ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Величка Д.В.,
відповідача - 1 - не з`явився,
- 2 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Тимошенко О.М.)
від 09.10.2019
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Грязнов В.В., судді - Мельник О.В., Розізнана І.В.)
від 15.01.2020,
у справі за позовом ОСОБА_1,
до ОСОБА_2, ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер"
про розірвання договору, скасування і поновлення запису щодо відомостей про учасника товариства
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 10.02.2015 та про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей стосовно ОСОБА_3 як засновника ТОВ "Вітал-Інтер" та поновлення відомостей щодо ОСОБА_1 як засновника ТОВ "Вітал-Інтер" з часткою у статутному капіталі в розмірі 99 % вартістю 6 930 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 10.02.2015 ОСОБА_1 продала відповідачу-1 свою частку в статутному капіталі товариства, однак покупець з нею не розрахувався, істотно порушивши умови договору. Внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обґрунтовано необхідністю ефективного захисту порушених прав позивача.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.10.2019 відмовлено у задоволенні позову.
Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про розірвання договору та про повернення товару є різними способами захисту з різним предметом доказування та різними наслідками. Задоволення вимоги про розірвання договору унеможливлює задоволення вимоги про повернення майна в порядку ч. 4 ст. 694 ЦК України. Вимога про повернення частки в ТОВ "Вітал-Інтер" не може бути задоволена, оскільки на момент подачі позову відповідач-1 цієї частки не мав. Вимога про повернення частки до відповідача-2 є безпідставною, оскільки до спірних правовідносин не підлягає застосування ст. 388 ЦК України, яка врегульовує витребування майна у добросовісного набувача.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2019 скасовано в частині відмови у розірванні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер", укладеного 10.02.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер", укладеного 10.02.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2019 залишено без змін.
Судове рішення обґрунтоване встановленими обставинами щодо порушення ОСОБА_2 істотних умов договору купівлі-продажу щодо оплати придбаної частки в статутному капіталі товариства.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення в частині відмови у задоволенні позову і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що судом не було враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 у справі №911/2034/16, від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17. Також вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 17.04.2008 ОСОБА_4 звернувся до загальних зборів ТОВ "Вітал-Інтер" з нотаріально посвідченою заявою, в якій повідомив про відступлення своєї частки у ТОВ "Вітал-Інтер", яка складає 99% у статутному капіталі ОСОБА_1
На загальних зборах учасників ТОВ "Вітал-Інтер" 22.04.2008 вирішено прийняти до учасників товариства ОСОБА_1 та визначити її частку в статутному капіталі товариства в розмірі 99%, що в грошовому еквіваленті становить 6 930 000 грн. Відповідні зміни внести до статуту товариства.
10.02.2015 ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер", за умовами пункту 1.1 якого продавець відступає шляхом продажу всю належну йому частку в статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер", а покупець приймає частку та зобов`язується її оплатити за ціною та в порядку, що встановлені та погоджені відповідно до положень цього договору.
Частка в статутному капіталі товариства, що відчужується за цим договором, складає 99% статутного капіталу товариства, що у грошовому еквіваленті становить 6 930 000 грн (п. 1.2 договору).
Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони погодили, що загальна договірна вартість частки в статутному капіталі товариства, що відчужується за цим договором становить 1 000 000 грн. Вартість частки в статутному капіталі товариства, сплачується покупцем продавцю у термін не пізніше 01 серпня 2015 року шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок за вказівкою продавця.
Продавець передає право власності на частку в статутному капіталі товариства в момент укладення цього договору. З набуттям права власності на частку в статутному капіталі товариства покупець набуває прав та обов`язків учасника товариства відповідно до статуту товариства і чинного законодавства України. Після набуття чинності договором будь-яка передача та/або розпорядження, та/або обтяження продавцем будь-яких прав на частку в статутному капіталі без письмової згоди покупця, а саме: продаж, дарування, обмін, застава чи інший законний та/або незаконний спосіб відчуження, здійснений всупереч цьому договору, вважаються недійсними, і не мають юридичної сили (п. п. 3.1, 3.2 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 5.1 договору).
19.02.2015 ОСОБА_1 подала загальним зборам товариства нотаріально посвідчену заяву, в якій повідомила про відступлення своє частки у ТОВ "Вітал-Інтер", яка складає 99% у статутному капіталі, ОСОБА_2
Рішенням загальних зборів 19.02.2015 ТОВ "Вітал-Інтер", оформлених протоколом №4 затверджено продаж учасником ОСОБА_1 своє частки у розмірі 6 930 000 грн, що становить 99% статутного капіталу товариства на користь ОСОБА_2 Прийнято ОСОБА_2 до складу учасників товариства, виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_1, затверджено новий склад учасників товариства та внесено зміни до статуту.
02.03.2015 зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Вітал-Інтер", відповідно до якої учасниками є ОСОБА_2 з розміром частки 99%, що в гривневому еквіваленті становить 6 930 000 грн та ОСОБА_5, з розміром частки 1%, що в гривневому еквіваленті становить 70 000 грн.
21.12.2016 ОСОБА_2 підписано та нотаріально посвідчено заяву, в якій остання підтверджує факт відступлення шляхом продажу своєї частки в товаристві в розмірі 99% статутного капіталу на користь ОСОБА_3
Згідно з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 24.01.2017 ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 (продавець) передала у власність ОСОБА_3 свою частку в статутному капіталі товариства, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах визначених у цьому договорі прийняти та оплатити частку розміром 99% в статутному капіталі товариства, що становить 6 930 000 грн. Ціна частки 2 600 грн.
Договір підписаний представником продавця ОСОБА_2 та покупцем - ОСОБА_3 .
На загальних зборах учасників товариства 24.01.2017, оформлених протоколом №5, вирішено, зокрема, затвердити продаж частки учасника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та затвердити нову редакцію статуту.
Відповідно до нової редакції статуту товариства, затвердженої 24.01.2017 рішенням загальних зборів, учасником товариства є ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 99%, що становить 6 930 000 грн та ОСОБА_5 з розміром частки 1%, що становить 70 000 грн.
Предметом спору у цій справі є розірвання договору купівлі-продажу від 10.02.2015, а також вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей стосовно ОСОБА_3 як засновника ТОВ "Вітал-Інтер" та поновлення відомостей щодо ОСОБА_1
Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 в частині задоволення позову про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер", укладеного 10.02.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржується, а тому відповідно до ст. 300 ГПК України судове рішення в цій частині не є предметом касаційного перегляду.
Апеляційний суд встановив факт істотного порушення договору ОСОБА_2, що полягає в невиконанні нею як покупцем умов договору про оплату ОСОБА_1 вартості частки в статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер". Вказав, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 10.02.2015 є договором купівлі-продажу в кредит з відстроченням платежу, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 694 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей стосовно ОСОБА_3 та поновлення відомостей щодо ОСОБА_1 як засновника ТОВ "Вітал-Інтер", апеляційний суд зазначив, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо набуття частки в статутному капіталі ОСОБА_2 здійснено на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Вітал-Інтер", оформлених протоколом №4 від 19.02.2015.
ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 належну їй частку в розмірі 99% за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 24.01.2017. Рішенням загальних зборів ТОВ "Вітал-Інтер" від 24.01.2017, оформлених протоколом №5 затверджено продаж частки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3
На підставі рішень загальних зборів ТОВ "Вітал-Інтер" від 24.01.2017 внесено відомості відносно ОСОБА_3 як учасника товариства з часткою в розмірі 99% до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач не заявив вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Вітал-Інтер" від 19.02.2015 та 24.01.2017, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 24.01.2017. Матеріали справи не містять доказів визнання недійсними рішень цих загальних зборів та договору в судовому порядку, що за висновком апеляційного суду, зумовлює безпідставність вимоги про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей відносно ОСОБА_3 як учасника ТОВ "Вітал-Інтер".
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 10.02.2015 передбачає відстрочення платежу, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду, що вказаний договір є договором купівлі-продажу в кредит з відстроченням платежу, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 694 ЦК України.
Загальне правило про наслідок прострочення виконання покупцем обов`язку оплатити товар встановлюється частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу України при продажу товарів у кредит продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, якщо покупець прострочив оплату товару.
Водночас, частиною 6 статті 694 Цивільного кодексу України унормовано, що з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" від 10.02.2015 є розірваним та судом встановлено факт несплати вартості такої частки, а продавець має право вимагати повернення йому його частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" на підставі ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу України, яка була ним передана у власність покупцю, то виникає питання яким чином можливо реалізувати передбачені законом наслідки несплати вартості товару (частки).
Позивач обрав спосіб захисту своїх прав шляхом пред`явлення позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогою про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей стосовно ОСОБА_3 та поновлення відомостей щодо ОСОБА_1 як засновника ТОВ "Вітал-Інтер".
Вважає таку вимогу належним та ефективним способом захисту своїх корпоративних прав з застосуванням правового механізму віндикації. При цьому стверджував, що ОСОБА_3, як власник частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" на момент розгляду справи, не є добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер", оскільки він не проявив належної обачності при придбанні частки у ОСОБА_2, не перевірив підстав набуття цієї частки продавцем - ОСОБА_2, сплату нею коштів. Також, позивач зазначав, що ОСОБА_2 не мала права відчужувати частку без згоди позивача, оскільки в силу ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 належало право застави на частку у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" як товар проданий в кредит.
Відповідно до ст. ст. 12, 15, 16, 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Враховуючи приписи ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України, Верховний Суд погоджується з аргументами ОСОБА_1, що їй належало право застави на частку у статутному капіталі ТОВ "Вітал-Інтер" в розмірі 99%, яке виникло в силу закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 3 названого Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Статтею 17 Закону України "Про заставу" унормовано, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про заставу" реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Разом з цим, вищенаведені норми закону застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.