ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6097/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2020 року (головуючий - Руденко М. А., судді - Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Відповідно до статті 216 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2020 було оголошено перерву до 25.03.2020 о 16.40 год. Ухвалою від 17.03.2020 розгляд справи відкладено, а ухвалою від 02.04.2020 розгляд справи призначено на 29.04.2020 о 16.00 год.
(за участю представника відповідача - Тарасенков В.В.)
Історія справи
Фактичні обставини, встановлені судами
1. 04.11.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк", банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (ТОВ "ТЛК "Арктика", позичальник) укладено кредитний договір № 876/31/1 (зі змінами та доповненнями, далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 100 000 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21% річних та встановленням процентної ставки 23 % річних у випадку порушення зобов`язань позичальника, починаючи з першого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов`язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов`язання буде виконане/виконане.
1.1. Положеннями пп. 3.3.1, 3.3.2 кредитного договору встановлено, що банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайною повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором), в тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором; після отримання позичальником від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту позичальник зобов`язаний не пізніше 20 банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).
2. 04.11.2014 між цими ж сторонами укладено іпотечний договір № 876/31/1-3, відповідно до умов якого ТОВ "ТЛК "Арктика" (іпотекодавець) в забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 876/31/1 передало в іпотеку ПАТ "Ощадбанк" (іпотекодержатель) нерухоме майно: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування, розташований за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222486200:04:001:0001, 3222486200:04:001:0002 площею 2,5 га кожна. Загальна погоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 299 918 000 грн.
2.1. Відповідно до п. 6.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов зобов`язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо в строки, встановлені кредитним договором, іпотекодавець не поверне (повністю або частково) іпотекодержателю суму кредиту, та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить комісії та/або іншу заборгованості, платежі, неустойки (пені, штрафи), що передбачені та/або випливають із зобов`язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій/запевнень або будь-який документ, надані іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявляться (стануть) недійсними.
2.2. Згідно з п. 6.2 іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Із підписанням цього договору іпотекодавець погоджується, що для вчинення виконавчого напису є достатнім подання іпотекодержателем нотаріусу наступних документів, що підтверджують безспірність заборгованості іпотекодавця за зобов`язанням: заяви про порушення зобов`язання та (або) умов цього договору, розрахунку заборгованості, свого примірника цього договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику даного договору, який після нотаріального посвідчення виданий іпотекодержателю.
3. 10.03.2016 у зв`язку з неналежним виконання умов кредитного договору, кредитор звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту, в якій вказав, що станом на 09.03.2016 загальна заборгованість складає 113 059 309,41 грн. Вказана вимога отримана позичальником 16.03.2016.
4. У серпні 2016 року ПАТ "Ощадбанк" звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "ТЛК "Арктика" про стягнення 137 670 517 грн. боргу за кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 911/2798/16).
4.1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/11969/16, визнано недійсним іпотечний договір від 04.11.2014 №876/31/1-3. Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2017 вказані судові рішення скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 705 (далі - виконавчий напис), відповідно до якого в рахунок погашення простроченої заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" перед ПАТ "Ощадбанк" за процентами та штрафними санкціями за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 за кредитним договором № 876/31/1 в сумі 60 779 032,54 грн., з яких: 23 994 249,95 грн. прострочена заборгованість за процентами; 20 046 605,78 грн. пені; 3 415 480,22 грн. 3% річних; 12 835 196,59 грн. інфляційні втрати; 487 500 грн. штрафу за порушення п.п. 7.2.6 кредитного договору; звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 876/31/1-3. Також, 16.03.2017 приватним нотаріусом про звернення стягнення на предмет іпотеки повідомлений інший іпотекодержатель - Публічне акціонерне товариство "Златобанк".
Короткий зміст позовних вимог
6. У квітні 2017 року ТОВ "ТЛК "Арктика" (далі - позивач) звернулося з позовом до ПАТ "Ощадбанк" (далі - відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
7. Позовна заява обґрунтована наступним: (1) виконавчий напис вчинено на іпотечному договорі, який цей момент було визнано недійсним за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/11969/16, яке набрало законної сили 23.03.2017 внаслідок повернення апеляційної скарги банку, а отже такий іпотечний договір не міг породжувати будь-яких прав і обов`язків у його сторін; (2) позивач не отримував від відповідача повідомлення про порушення іпотечного зобов`язання в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку"; (3) нотаріусом порушено вимоги статті 89 Закону України "Про нотаріат", пунктів 1-4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №269/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), пункту 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік) щодо змісту виконавчого напису, отримання нотаріусом необхідного переліку документів, повідомлення інших іпотекодержателів майна; (4) заборгованість, яка є предметом виконавчого напису, не є безспірною з огляду на наявність судового спору між сторонами у межах справи №911/2798/16 щодо стягнення кредитного боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 квітня 2017 року позов задоволений повністю, визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
9. Суд першої інстанції виходив з того, що: (1) на момент вчинення виконавчого напису існував судовий спір у справі №911/2798/16 за позовом відповідача до позивача про стягнення боргу за кредитним договором, а також банком ініційовано судові справи №910/5810/17 та № 910/6069/17, що унеможливлює набуття кредитною заборгованістю статусу безспірної та виключає можливість вчинення виконавчого напису; (2) виконавчий напис вчинено на іпотечному договорі, який цей момент було визнано недійсним за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/11969/16, яке набрало законної сили 23.03.2017 у зв`язку з поверненням апеляційної скарги банку за відповідною ухвалою апеляційного господарського суду, а отже у відповідача було відсутнє право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.
11. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що (1) листом від 10.03.2015 №55/2-06/340-2042 (отриманий позивачем 16.03.2016) банк звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки, а 16.03.2017 приватний нотаріус повідомив іншого іпотекодержателя - ПАТ "Златобанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки; (2) рішення господарського суду від 08.02.2017 у справі №910/11969/16 не набрало законної сили внаслідок своєчасного його оскарження в апеляційному порядку, що вбачається з ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017, а отже правомірність іпотечного договору презюмується; (3) за результатами розгляду спору у справі №911/2798/16 провадження у ній припинено за відсутністю предмета спору внаслідок набуття банком права власності на предмет іпотеки, а зі змісту судових рішень у цій справі вбачається, що розмір заявленої банком до стягнення суми кредитної заборгованості боржником не оспорювався; (4) провадження у справах № 910/5810/17 та №910/6069/17 порушено вже після вчинення виконавчого напису, тому місцевий господарський суд послався на них безпідставно.
11.1. Отже, за висновком апеляційного суду позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, а такого те, що вимоги кредитора не мали ознак безспірності в розумінні статті 88 Закону України "Про нотаріат".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись із указаною постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
13. Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом здійснено в рахунок погашення боргу за кредитним договором від 04.11.2014, який на той момент був предметом судового спору у справах №911/2798/16 та №910/5810/17, що унеможливлює визнання таких вимог безспірними, а отже виключає вчинення з метою їх задоволення виконавчого напису. Такий висновок підтверджується правовими висновками Верховного Суду України в постанові від 04.03.2015 у справі № 6-27цс15 та Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц.
14. З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, відповідно до якої право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог у порядку статті 1050 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що матеріалами справи не підтверджується існування у АТ "Ощадбанк" права вимоги до ТОВ "ТЛК "Арктика" визначеної виконавчим написом заборгованості, неправомірно нарахованої відповідачем у період після заявлення ним 10.03.2016 вимоги про дострокове повернення кредиту, якою останній в односторонньому порядку змінив строк дії кредитного договору, встановивши його до 13.04.2016. Отже, подальше нарахування банком процентів та неустойки за договором, який припинив свою дію, є неможливим, проте саме ця заборгованість стала підставою для вчинення виконавчого напису.