ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3245/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи
позивача - Брік С.О.,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019
(головуючий суддя Мальченко А.О., суддів Дикунська С.Я., Агрикова О.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019
(суддя Ярмак О.М.)
у справі № 910/3245/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк про:
1) визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПАТ КБ "Приватбанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 ;
2) визнання укладеним договору банківського обслуговування, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк".
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору банківського обслуговування, який був укладений шляхом подання заяви про відкриття розрахункового рахунку та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ПАТ КБ "Приватбанк" було відкрито ТОВ "Ем Джи Принт" поточний рахунок № НОМЕР_1 .
18 вересня 2017 року позивач виявив невдалу спробу створення у системі "Клієнт-банк" платіжних доручень для здійснення оплати з вказаного рахунку № НОМЕР_1 .
09 жовтня 2017 року у відповідь на своє звернення позивач отримав копію повідомлення ПАТ КБ "Приватбанк" за вих. №20.1.0.0.0/7-20171004/2128 від 04.10.2017 про прийняття банком рішення про розірвання договорів та закриття поточних рахунків на підставі ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 1 ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта.
Позивач вважає, що дії банку щодо одностороннього розірвання договору банківського обслуговування є незаконними та підривають авторитет товариства. Банк, згідно з доводами позивача, не надав жодних пояснень та доказів у підтвердження наявності підстав встановлення неприйнятно високого ризику для клієнта - позивача, не витребував уточнюючу інформацію щодо клієнта та незаконно обмежив здійснення господарських операцій ТОВ "Ем Джи Принт".
2. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №910/3245/19 позов задоволено частково, визнано недійсним односторонній правочин, вчинений ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування, за яким ТОВ "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 . Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "Ем Джи Принт" 1 921,00 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката, в решті позову відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів наявності рішення спеціально уповноваженого органу стосовно операції позивача та дотримання банком законодавчо визначеного порядку дій відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Наявними у матеріалах справи документами спростовуються викладені у спірному односторонньому правочині посилання на наявність підстав для припинення правовідносин сторін у зв`язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику, що вказує на невідповідність такого правочину положенням ст. 203 Цивільного кодексу України та в силу ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
При цьому суд зазначив, що оскільки визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору банківського обслуговування, вчиненого ПАТ КБ "Приватбанк", породжує відновлення правовідносин сторін між позивачем та відповідачем за договором банківського обслуговування на тих самих умовах, що передували його розірванню, та не вимагає встановлення факту дійсності договору банківського обслуговування, за яким ТОВ "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1, відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання укладеним договору банківського обслуговування.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши водночас таке.
Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим.
Наказом Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 затверджено "Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідно до пункту 3 Розділу 1 яких встановлено, що суб`єкти первинного фінансового моніторингу (до яких зокрема відносяться банки) розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.
Відповідно до п. 17 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 №417 банк зобов`язаний розробити та затвердити такі окремі внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, що мають оновлюватися з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу.
Згідно з п. 24 Положення НБУ №417 Програма управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу має включати порядок класифікації клієнтів та критерії (показники) для визначення рівня ризику клієнтів з урахуванням характеру здійснюваних фінансових операцій та їх регулярності (у тому числі для встановлення неприйнятно високого рівня ризику).
Проте відповідач не надав ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження підставності встановлення неприйнятно високого ризику позивачеві, як і не надав для огляду власну Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, що містить критерії встановлення неприйнятно високого ризику.
Відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованості підстав вважати незаконними джерела походження коштів ТОВ "Ем Джи Принт", інших його активів або прав на такі активи, а також не доведено наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів.
Крім того, сам лише факт порушення кримінального провадження не є безумовною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з ТОВ "Ем Джи Принт".
3. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, відповідач звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 в частині визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПАТ КБ "Приватбанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування, відповідно до якого ТОВ "Ем Джи Принт" було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Судові витрати покласти на позивача.
3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.
Згідно з п. 1.1.3.2.44 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання Клієнтом необхідних для вивчення Клієнтів документів чи відомостей або встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Банк за результатами проведеного моніторингу та аналізу рівнів ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму встановив позивачу неприйнятно високий ризик, відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу Банку. Пов`язано це з порушенням кримінальної справи Генеральною прокуратурою відносно ОСОБА_1, який є національним публічним діячем - Членом Вищої ради правосуддя. ОСОБА_1 є близькою та пов`язаною особою із засновником позивача.
Враховуючи встановлення такого ризику, Банк вирішив припинити договірні відносини з позивачем, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Вказані дії не суперечать умовам укладеного з позивачем договору та відповідають нормам чинного законодавства, що не враховано судами попередніх інстанцій. При цьому скаржник звертає також увагу на аналогічну позицію Верховного Суду, викладену у подібній справі № 910/11471/17.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти вимог та доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.