ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 20з-20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4, 5) Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020
(головуючий - Тихий П.В., судді Ільїн О.В., Слободін М.М.)
у справі №20з-20 Господарського суду Харківської області
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову,
особи, які можуть отримати статус учасника справи: 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_5, 4) Торгівельно-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва", 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний реєстратор "АВЕРС", 6) Публічне акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій"
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
1. 3 січня 2020 року ОСОБА_1 подала до господарського суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви (далі - Заява-1), в якій просила заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у тому числі нотаріусам, посадовим особам Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (далі - Товариство), посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "НР АВЕРС", депозитаріям, суб`єктам ринку цінних паперів та фондового ринку, іншим акредитованим особам, проводити реєстраційні, інші дії, направлені на виконання або пов`язані з виконанням рішень позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, які відбулися 20 грудня 2019 року, у тому числі, але не виключно, які стосуються таких, схвалених голосуванням на вказаних загальних зборах, питань в порядку денному №№5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.
2. 8 січня 2020 ОСОБА_6 подала заяву про відкликання Заяви-1 (далі - Заява-2).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2020 Заява-1 та додані до неї документи повернуті заявнику.
4. Ухвала мотивована застосуванням пункту 3 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України за аналогією закону, оскільки глава 10 цього Кодексу не містить положень щодо можливості відкликання заяви про забезпечення позову.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 ухвала суду першої інстанції скасована, Заява-1 направлена на розгляд Господарського суду Харківської області по суті.
6. Постанова мотивована відсутністю правових підстав для застосування статті 174 Господарського процесуального кодексу України до Заяви-1, оскільки частина 10 статті 11 цього Кодексу передбачає застосування аналогії закону у випадку відсутності норми матеріального, а не процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції з огляду на положення частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України щодо віднесення до основних засад господарського судочинства верховенства права та диспозитивності.
9. Скаржники вважають, що подання Заяви-1 та Заяви-2 є безумовним правом заявника, що не суперечить вимогам закону та не порушує права та обов`язки інших учасників справи, і суд має виходити з пріоритетності права заявника розпоряджатися заявленими вимогами на власний розсуд та за аналогією застосовувати положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
10. Скаржники наголошують, що чинне законодавство України не встановлює заборони щодо застосування процесуально-правових норм за аналогією закону та обмежень щодо відкликання особою раніше поданої нею заяви про забезпечення позову і повторного звернення до суду з такою заявою.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. Товариство не надало відзив на касаційну скаргу в установлений Судом термін.
Позиція Верховного Суду
12. Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
13. У силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 цього Кодексу).
15. Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Диспозитивність віднесена до основних засад (принципів) господарського судочинства пунктом 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
16. Водночас відповідно до положень статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами, зокрема, подавати заяви та клопотання тощо. При цьому учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами також є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
17. Пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнано за можливе визнання зловживанням (залежно від конкретних обставин) дій, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.