Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 529/452/16-ц
провадження № 61-16843св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Диканського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2016 року у складі судді Гвоздика А. Є. та постанову апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів Обідіної О. І., Панченка О. О., Прядкіної О. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь борг за договором позики у розмірі 75 000 доларів США, що еквівалентно 1 908 000 грн за офіційним курсом Національного банку України станом на 29 серпня 2015 року та судові витрати в сумі 6 890 грн.
Позов мотивовано тим, що 31 жовтня 2014 року позивач надала відповідачу у позику грошові кошти у розмірі 75 000 доларів США із строком повернення до 01 січня 2016 року. На підтвердження отриманих коштів відповідач склав та видав власноручно написану розписку.
В обумовлений сторонами строк кошти відповідачем не повернуті, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2016 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2018 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики розмірі 75 000 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України станом на дату розрахунку становить 1 908 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 6890 грн.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що факт отримання відповідачем коштів за договором позики, оформленого розпискою у розмірі 75 000 доларів США, невиконання умов цього договору та неповернення коштів в обумовлений строк є встановленим та підтверджується матеріалами справи, а отже позовні вимоги про повернення боргу підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не об`єктивно та неповно перевірено наявні у справі докази. Судами не встановлено обставин укладення договору позики та факту передачі коштів, походження цих коштів та на яких умовах вони надавались і кому. Не надано належної оцінки змісту розписки, зокрема не враховано, що кошти бралися разом із ОСОБА_3 для спільного бізнесу, тому вказана особа мала бути співвідповідачем у справі.
Суд першої інстанції безпідставно ухвалив судове рішення в заочному порядку, оскільки відповідач не була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, а розгляд справи за її відсутності позбавило права відповідача на подання доказів, заперечень на позов безпосередньо в судовому засіданні, а також подати зустрічну позовну заяву з метою оспорювання договору позики та визнання його недійсним.
Відзив на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).