Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 570/4395/18
провадження № 61-11866св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В.,
Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто") про захист прав споживача та визнання договорів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2010 року між ним та відповідачем було укладено угоду № 0319776 з додатками № 1 та № 2, які є невід`ємними частинами угоди. У статті першій цієї угоди та додатку № 1 до неї було вказано, що предметом такої угоди є надання учаснику системи АвтоТак грошових коштів, спрямованих на придбання автомобіля марки "Chery", модель "Tiggo" вартістю 100 720,00 грн із сплатою 120 внесків, згідно додатку № 1 "поточна ціна автомобіля в грн, дійсна на день укладення договору" - 100 720,00 грн.Також вказував, що 25 лютого 2011 року між ним та ТОВ "Авто Просто" було укладено додаток № 3, згідно якого було узгоджено загальну суму грошових зобов`язань учасника станом на день підписання цього додатку за угодою від
14 липня 2010 року № 319776, яка становила 189 439,40 грн. Зазначав про те, що ним на день підписання додатку № 3 було сплачено 60 719,49 грн, а сума заборгованості становила 128 719,91 грн. Також вказував, що 14 березня
2011 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір поруки. 18 березня 2011 року позивач отримав автомобіль марки "Chery", модель "Tiggo", який він зареєстрував на своє ім`я, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 . Однак, на момент отримання вказаного автомобіля у власність позивачем його ціна становила 126 880,00 грн, а не 189 439,40 грн. Також зазначав про те, що 18 березня 2011 року між ним та відповідачем було укладеного договір застави, згідно якого позивачем було передано отриманий автомобіль в заставу ТОВ "Авто Просто". Звертав увагу суду на те, що за умовами оспорюваної ним угоди право отримати товар залежить від внесення коштів іншими учасниками, а розподіл фонду групи учасників системи проходить по пірамідальній схемі, коли отримання товару одним із учасників групи можливе лише в разі накопичення достатніх фінансових ресурсів шляхом залучення коштів інших учасників групи без інвестування товариством власних коштів. Вказував на те, що у подальшому учасник системи, який отримав товар, продовжує сплачувати внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам системи, тобто один учасник програми за свої власні кошти оплачує товар іншому учаснику програми, а виплати грошових коштів, здійснені ним як учасником, не створюють для відповідача обов`язків. На його думку, він сплачує ТОВ "Авто Просто" грошові внески не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надається не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж системи. Вважав, що в діяльності ТОВ "Авто Просто" наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману та містить ознаки пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції, включено в умови спірної угоди. На його думку, вказаний договір було укладено під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, оскільки він отримав не чітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваної угоди. Вказував про те, що дії відповідача є забороненими та підпадають під дію статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", якими забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача.
У зв`язку з викладеним позивач просив визнати недійсними: угоду від 14 липня 2010 року № 0319776 із усіма додатками, укладену між ним та ТОВ "Авто Просто"; договір застави транспортного засобу від 18 березня 2011 року, укладений між ним та ТОВ "Авто Просто"; договір поруки від 14 березня
2011 року, укладений між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня
2019 року позов задоволено.
Визнано недійсною Угоду від 14 липня 2010 року № 0319776 з усіма додатками до неї, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто".
Визнано недійсним договір застави від 18 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто".
Визнано недійсним договір поруки від 14 березня 2011 року, укладений між ТОВ "Авто Просто", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при підписанні угоди від
14 липня 2010 року №0319776 між сторонами не було дотримано вимог законодавства стосовно форми правочину (нотаріального посвідчення), а самі умови такої угоди порушують права позивача як лізингоодержувача, оскільки у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб відсутня відповідна ліцензія. Договори поруки та застави також підлягають визнанню недійсними, як похідні від угоди, яка визнана судом недійсною.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Авто Просто" задоволено частково, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Авто Просто" про визнання недійсними угоди від 14 липня 2010 року № 0319776 із усіма додатками, договору застави транспортного засобу від 18 березня 2011 року та договору поруки від 14 березня 2011 року відмовлено за безпідставністю.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення. Зокрема вказано, що умови укладеної угоди від 14 липня 2010 року
№ 0319776 та додатки до неї містять детальний опис послуг, що надаються ТОВ "Авто Просто", із визначенням поточної ціни автомобіля та інших платежів, порядку зміни ціни, вибір марки та моделі автомобіля і процедури його отримання. Позивачем було отримано автомобіль, зареєстровано його, а також протягом тривалого періоду виконувалися умови оспорюваного правочину, які були погоджені сторонами. Також відсутні правові підстави для визнання недійсним договору застави, оскільки застава є способом забезпечення зобов`язань боржника перед кредитором та має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з умов оспорюваної угоди і додатків до неї. Оскільки відсутні підстави для визнання недійсними угоди від 14 липня
2010 року № 0319776 із усіма додатками до неї, то й відсутні підстави для визнання недійсним договору застави транспортного засобу від 18 березня
2011 року. Визнаючи недійсним оспорюваний позивачем договір поруки, укладений 14 березня 2011 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач, не будучи його стороною, не навів жодних обставин порушення цим договором саме своїх прав чи інтересів. Також суд першої інстанції вирішуючи спірні правовідносини щодо визнання недійсним вказаного договору поруки залишив поза увагою ту обставину, що сторони вказаного договору не оспорюються ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3, які навіть не були залучені судом для участі у справі, оскільки рішення у справі впливає на їх права та обов`язки. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, то питання пропуску позовної давності судом не вирішується.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від
21 травня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для спірних правовідносин. Звертає увагу на те, що ТОВ "Авто Просто" укладаючи з ним оспорювані договори вдалося до нечесної підприємницької практики, оскільки умови Угоди є несправедливими, а його було введено в оману щодо справжньої ціни послуг, нечітко визначено підстави зміни вартості платежів, порядку перерахунку з одночасним правом відповідача змінювати в односторонньому порядку ці умови, що призвело до дисбалансу прав та обов`язків на шкоду позивача. Також звертає увагу на те, що на момент укладення оспорюваної Угоди відповідачу для здійснення такого виду діяльності необхідна була ліцензія, однак товариство такою не володіло, тому не мало права укладати з ним Угоду про надання фінансових послуг. Вказує також про те, що з 18 березня 2011 року у його користуванні перебуває автомобіль, який був предметом оспорюваної Угоди, тому така Угода по своїй природі є договором лізингу, тому оскільки вона не є нотаріально посвідченою, то відповідно до вимог частини першої статті
220 ЦК України вона є нікчемною, що узгоджується з правовим висновком висловленим Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2018 року у справі
№ 607/8078/15-ц. Наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції на правові висновки висловлені у вказаній постанові Верховного Суду належної уваги не звернув, тому помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ТОВ "Авто Просто", на касаційну скаргу ОСОБА_1, вказано, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги відповідача не відповідають вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та містять в собі нові підстави для задоволення позовних вимог на які позивач не посилався ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. На думку відповідача касаційна скарга є необґрунтованою та зводиться до незгоди з оскаржуваною постановою суду, тому її слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її з Рівненського районного суду Рівненської області.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2019 року до завершення розгляду касаційної скарги відмовлено.
У липні 2019 року справу № 570/4395/18 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 липня 2010 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1 було укладено угоду N 0319776 (далі - Угода)з додатками № 1, № 2, які є невід`ємними частинами цієї угоди.
Предметом Угоди є надання учаснику послуг системи "АвтоТак", спрямованих на придбання автомобіля марки "Chery", модель "Tiggo" вартістю 100 720,00 грн, із сплатою 120 внесків.
Відповідно до додатків № 1, № 2 до Угоди, сторони погодили, що учасник системи сплачує: плату за послуги, пов`язані зі вступом до Системи -
3 625,92 грн; щомісячний цілий чистий внесок (частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля) - 0,8333 %; щомісячний внесок в оплату послуг, що включає також формування груп клієнтів системи та здійснення організаційних дій для придбання автомобіля - 0,38 % ПДВ; щомісячний страховий платіж - 0,065 %; плату за отримання автомобіля (одноразовий платіж, що підлягає сплаті учасником, якому було надано право на отримання автомобіля) - 3 % ПДВ.
Згідно з вимогами пунктів 2.1., 2.2, 2.3 статті 2 додатку № 2 до Угоди, поточна ціна автомобіля зазначена у додатку № 1 до Угоди - це остання поточна ціна автомобіля, повідомлена ТОВ "Авто Просто" виробником на день укладення угоди. Поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку складових повних внесків та інших платежів. ТОВ "Авто Просто" щомісяця надсилає рахунки на сплату.
Положеннями пункту 2.6 статті 2 додатку № 2 до Угоди, чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.
Як вбачається з додатку № 1 до Угоди (графа графік внесків) позивач зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 % щомісячних повних внесків.
Також судами було встановлено, що на виконання умов Угоди у період з
14 липня 2010 року до 09 лютого 2015 року позивач сплатив на користь відповідача 197 833,20 грн, що підтверджується розрахунком платежів ОСОБА_1, що сторонами не оспорюється.
18 березня 2011 року за ОСОБА_1 було зареєстровано автомобіль марки "Chery", модель "Tiggo", 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії
НОМЕР_1 , виданим ВРЕР ДАІ м. Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області.
14 березня 2011 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_3, ОСОБА_2 з метою забезпечення належного виконання умов Угоди від 14 липня 2010 року та додатків до неї (пункт 8.2.1.4 статті 8 додатку № 2) було укладено договір поруки, оскільки між кредитором і боржником ОСОБА_1 укладено Угоду, спрямовану на придбання автомобіля через організовану кредитором систему "АвтоТак".
18 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто", з метою забезпечення подальшого виконання умов Угоди від 14 липня 2010 року та додатків до неї (пункт 8.2.1.4 статті 8 додатку № 2) було укладено договір застави автомобіля марки "Chery", модель "Tiggo", 2010 року випуску.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня
2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.