Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 756/2632/17
провадження № 61-12032св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року у складі судді Луценко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що 04 листопада 2016 року близько
09:15 години на вул. Електриків у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного їй автомобіля "Suzuki Swift" державний номерний знак НОМЕР_1 під її керуванням та автомобіля "Hyundai Аccent" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Зазначала про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, яка керуючи автомобілем "Hyundai Аccent" та порушивши пункти 10.1, 10.4 ПДР перед поворотом ліворуч завчасно не зайняла крайнє ліве положення на проїзній частині, при зміні напрямку руху не переконалася у безпечності такого маневру, внаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем "Suzuki Swift". Вина
ОСОБА_2 у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП підтверджено постановою Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року. Зазначала про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний їй автомобіль "Suzuki Swift" отримав механічні пошкодження. Згідно звіту від 14 лютого 2017 року № 8/2017 вартість відновлювального ремонту становить 155 584,10 грн. За полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу була застрахована у ПрАТ "СК "Універсальна", яка виконуючи свої обов`язки виплатила їй страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 35 320,17 грн. Вважає, що відповідачка як винуватець дорожньо-транспортної пригоди має відшкодувати їй, залишок матеріального збитку в розмірі 120 263,93 грн. Крім того вказувала на те, що у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою вона зазнала моральних страждань через пошкодження належного їй автомобіля, який за браком коштів не відремонтований. Вказувала на те, що через неправомірні дії відповідача змінився її нормальний спосіб життя, оскільки тепер на організацію свого способу життя вона змушена витрачати додаткові зусилля.
У зв`язку з викладеним позивач просила стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 120 263,93 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн та судові витрати (а. с. 1-5 том 1).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 32 259,44 грн, витрати на проведення автотоварознавчого експертного дослідження в розмірі 1 500,00 грн, відшкодування моральної шкоди в розмірі
1 000,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 6 400,00 грн та судові витрати в розмірі 1 581,64 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шкода заподіяна позивачу з вини відповідача внаслідок порушення останньою ПДР при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, що знаходиться у причинному зв`язку із завданням шкоди, тому саме відповідач повинна нести відповідальність за завдану шкоду у розмірі не покритому страховою виплатою. Вартість матеріального збитку завдана позивачу підлягає стягнення у розмірі 32 259,44 грн (67 579,61 грн (вартість матеріального збитку) - 32 320,17 грн (вартість відшкодована страховою компанією) = 32 259,44 грн). Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року в частині відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн та судові витрати у розмірі 2 350,49 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 32 259,44 грн залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування майнової шкоди в розмірі 32 259,44 грн є законним та обґрунтованим, оскільки суд дійшов правильного висновку, що порушені права позивача підлягають задоволенню відповідно до вимог статті 1194 ЦК України. Також вказано, що суд першої інстанції при визначенні розміру матеріальної шкоди обґрунтованого виходив з того, що на користь позивача необхідно стягувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яку отримала позивач. Зазначено, що відповідач помилково ототожнює ліміт відповідальності страхової компанії із розміром страхової виплати, яка визначається у розмірі і порядку встановленому законом і не може її перевищувати. Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, пов`язаної із пошкодженням майна позивача, однак визначаючи розмір такого відшкодування не врахував обставин справи, зокрема: винних дій відповідача; перебування автомобіля позивача у неробочому стані, через відсутність коштів на його ремонт; та те, що з листопада 2016 року, протягом більше двох років, позивач позбавлена можливості використовувати свою власність за призначенням для задоволення власних потреб та звичок. З урахуванням положень частини третьої статті 23 ЦК України, установлених обставин справи та вимог розумності і справедливості колегія суддів визначає завдану позивачці моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Суд першої інстанції помилково стягнув на користь позивачки судові витрати у повному розмірі, оскільки позовні вимоги ним були задоволені частково, тому колегія суддів з урахуванням ціни позову та розміру задоволених вимог змінює рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 350,49 грн пропорційно розміру задоволених вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій належним чином не було встановлено всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Зокрема вказує, що поза увагою судів залишився той факт, що її відповідальність за шкоду завдану майну потерпілого була застрахована в ПрАТ "СК "Універсальна", ліміт страхової відповідальності за завдану майнову шкоду було встановлено в розмірі 100 000,00 грн, тому на її думку вона є неналежним відповідачем у цих правовідносинах, оскільки в межах ліміту страхового відшкодування відповідальність повинна нести страхова компанія, а не винна особа. Також вказувала на те, що судами обох інстанцій не було враховано й правових висновків Великої Палати Верховного Суду висловленого в постанові від
04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та Верховного Суду висловленого в постанові від 16 січня 2019 року у справі
№ 369/3332/16-ц стосовного того, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Наголошує на тому, що лише при недостатності страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн, позивач має право вимагати від неї сплати на її користь різниці, що перевищує суму розміру в 100 000,00 грн, як це гарантовано статтею 1194 ЦК України. На її думку, в цьому випадку належним відповідачем у справі має бути страхова компанія, в якій відповідач застрахувала свою відповідальність, тому суди мали б відмовити у задоволенні позову до неналежного відповідача. Також вважає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння їй моральної шкоди, тому вважає оскаржувані судові рішення в цій частині ухвалені на припущеннях. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції помилково відніс вказану справу до малозначних справ, чим позбавив її права приймати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Також вказує, що судами обох інстанцій було неправильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема вказує на те, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не вирішили її клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу здійснену нею в суді першої інстанції, з тих підстав, що вказане питання вирішується ухваленням додаткового рішення у справі.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1, поданому адвокатом Ягічевим С. О., на касаційну скаргу ОСОБА_2 , вказано, що посилання відповідача на правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня
2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) не заслуговує на увагу, оскільки позивач суму страхового відшкодування, яку вона отримала від страхової компанії врахувала при визначенні розміру матеріальної шкоди. Також вказує, що чинним законодавством не встановлено обов`язку потерпілої особи оскаржувати суми страхового відшкодування, на що в даному випадку посилається скаржник, тому її доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Також у відзиві на касаційну скаргу, вказано, що
ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваними відповідачем судовими рішення в частині визначення матеріальної шкоди, яка була завдана її автомобілю. Вважає, що судами обох інстанцій незаконно було зменшено суму відшкодування матеріальної шкоди, яку вона просила стягнути з відповідача, тому просила змінити оскаржувану постанову апеляційного суду в частині стягнення на її користь матеріальної шкоди, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 120 263,93 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її з Оболонського районного суду міста Києва.
Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
За ціною позову, обчисленою відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, справа є малозначною, проте Верховний Суд виходив із того, що у скарзі порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на яке посилалася ОСОБА_2 у касаційній скарзі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
У жовтні 2019 року справу № 756/2632/17 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили,що 04 листопада 2016 року на вул. Електриків у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Suzuki Swift" державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є позивач ОСОБА_1 під її керуванням, та автомобіля "Hyundai Accent" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, яка, керуючи автомобілем "Hyundai Аccent", перед поворотом ліворуч завчасно не зайняла крайнє ліве положення на проїзній частині, при зміні напрямку руху не переконалася у безпечності такого маневру, порушивши пункти 10.1, 10.4 ПДР та допустивши зіткнення із автомобілем "Suzuki Swift", внаслідок чого належний позивачeві автомобіль зазнав пошкоджень.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Також, судами з висновку судової автотоварознавчої експертизи від 21 серпня 2018 року № 10496/18-54, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Suzuki Swift" становить 67 579,61 грн