ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 554/4096/17
провадження № 61-45732 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - житлово-комунальна контора "Полтаваоблагробуд",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року у складі судді Савченко Л. І., постанову апеляційного суду Полтавської області від 06 серпня 2018 року у складі колегії суддів Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ЖКК "Полтаваоблагробуд" та просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 21 травня 2015 року № 2 про звільнення з посади юриста ЖКК "Полтаваоблагробуд";
- зобов`язати відповідача не пізніше наступного дня після ухвалення рішення видати наказ про її поновлення на роботі на посаді юриста ЖКК "Полтаваоблагробуд" з 21 травня 2015 року;
- визнати недійсним внесення до трудової книжки запису про звільнення від 21 травня 2015 року № 8;
- зобов`язати внести до трудової книжки позивача запис про недійсність запису від 21 травня 2015 року № 8.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що відповідно до наказу від 07 жовтня 2011 року № 32-К вона була прийнята на посаду юриста ЖКК "Полтаваоблагробуд".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23 листопада 2006 року ЖКК "Полтаваоблагробуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, закінчення якої передбачало звільнення всіх працівників.
У період з 08 липня 2014 року по 14 травня 2017 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною.
24 жовтня 2016 року, самостійно шукаючи роботу, вона звернулася до відділу кадрів ЖКК "Полтаваоблагробуд" за ксерокопією трудової книжки і дізналася, що всі працівники звільнені з підприємства 1,5 роки тому.
Копію трудової книжки отримала лише 26 жовтня 2016 року.
Вважає своє звільнення незаконним, оскільки з нею не був проведений розрахунок, не виплачена вихідна допомога відповідно до частини другої статті 44 КЗпП України, трудову книжку видано з порушенням статті 47 КЗпП України, а саме не 21 травня 2015 року, коли зроблено запис про звільнення в трудовій книжці, а 26 жовтня 2016 року, не видано копію наказу про звільнення.
Позивач знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а частиною третьою статті 184 КЗпП України звільнення жінок, які мають дітей до трьох років, забороняється, крім випадків ліквідації підприємства, коли допускається обов`язкове працевлаштування.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ЖКК "Полтаваоблагробуд" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач провів звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією підприємства з дотриманням норм трудового законодавства, попередивши її про звільнення у визначений законом строк.
ОСОБА_1 не пред`являла позовних вимог про виконання відповідачем зобов`язання по працевлаштуванню, а звільнення відбулося на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідно до вимог законодавства.
Суду не надано доказів перебування ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на день звільнення, а наявність у позивача дитини віком до трьох років не підтверджує вказаного факту.
Позивач не пред`являла до відповідача вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, хоча і надала до суду розрахунок заборгованості, тому питання про стягнення на користь ОСОБА_1 зазначених виплат судом не вирішувалося.
Факт затримки видачі трудової книжки та не вручення наказу про звільнення в день звільнення не спростовує законності звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП та не є підставою для поновлення позивача на посаді юриста.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 06 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, передати справу на новий розгляд у суд першої інстанції.
Зазначає, що відповідач не дотримався установленого законом порядку звільнення, фактично приховав факт звільнення позивача, яка знаходилася у соціальній відпустці по догляду за дитиною.
Стверджує, що у порушення вимог частини третьої статті 184 КЗпП відповідач не працевлаштував позивача.
Вказує, що відповідач не повідомив письмово позивача про нараховані суми, належні їй при звільненні, не провів розрахунку з позивачем у день звільнення, не виплатив вихідну допомогу, не видав копію наказу про звільнення та трудову книжку.
Зазначає, що відповідач відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач не ліквідований, а перебуває в стані припинення.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Відзив/заперечення на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що постановою господарського суду Полтавської області від 23 листопада 2006 року ЖКК "Полтаваоблагробуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
07 жовтня 2011 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду юриста ЖКК "Полтаваоблагробуд" на підставі наказу від 07 жовтня 2011 року № 32-К, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1, виданої 03 вересня 2001 року.
Наказом від 20 березня 2015 року № 1/1 про скорочення чисельності і штату працівників ЖКК "Полтаваоблагробуд" у зв`язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури відповідно до постанови господарського суду Полтавської області від 23 листопада 2006 року по справі №7/262 наказано провести скорочення чисельності і штату працівників ЖКК "Полтаваоблагробуд" шляхом скорочення чисельності працівників житлово-комунальної контори в кількості 17 осіб, зокрема, юриста ОСОБА_1 з 21 травня 2015 року. Також наказано звільнити працівників відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України з 21 травня 2015 року, зокрема, і юриста ОСОБА_1 .
Зазначений наказ доведено до відома ОСОБА_1, що підтверджується її підписом.