Постанова
Іменем України
17 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 661/5615/18
провадження № 61-16864св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", державний реєстратор Херсонської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Рилєєв Олександр Олександрович, Державне підприємство "Центр оцінки та інформації",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 травня 2019 року в складі судді Матвєєвої Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року адвокат Крижановський М. М., діючі в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АК КБ "ПриватБанк"), державного реєстратора Херсонської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Рилєєва О. О. (далі - державний реєстратор), Державного підприємства "Центр оцінки та інформації" (далі - ДП "Центр оцінки та інформації") про скасування рішення державного реєстратора.
Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з кредитним договором № HEN0GA00000024 від 20 червня 2007 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 40 600, 00 доларів США під заставу жилої нерухомості, а також 3 866,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 20 червня 2016 року.
В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 21 червня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, та квартира АДРЕСА_2 далі - разом квартири).
07 грудня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до державного реєстратора Рилєєва О. О. із заявами про державну реєстрацію прав - про реєстрацію за ПАТ КБ "Приватбанк" права власності на вищезазначені квартири. Цього ж дня державним реєстратором Рилєєвим О. О. прийнято два рішення № 32764330 та № 32765914, якими за ПАТ КБ "ПриватБанк" було зареєстровано право власності на вищевказані квартири.
Позивачі зазначають, що не отримували від ПАТ КБ "Приватбанк" письмові вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору та/або попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги і серед документів, поданих банком для державної реєстрації права власності, відсутній документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцями та боржником письмової вимоги банку. Також, не отримували від ПАТ КБ "ПриватБанк" документу про оцінку предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, хоча наявність такого документу є обов`язковою згідно з вимогами статті 37 Закону України "Про іпотеку". Отже, державний реєстратор Рилєєв О. О. був зобов`язаний зупинити розгляд заяв про державну реєстрацію прав та повідомити банк про необхідність подати відсутні документи протягом 30 днів, проте він здійснив державну реєстрацію права власності за відсутності необхідних документів.
Крім того, позивач посилається на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Посилаючись на те, що державний реєстратор Рилєєв О. О. здійснив державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" з порушенням Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", просив суд:
визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року № 32764330 про реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1108171565107;
визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року № 32765914 про реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1108269465107;
стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь позивачів судові витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу в сумі 18 530,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 травня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року № 32764330 про реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1108171565107.
Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року № 32765914 про реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1108269465107.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судовий збір в сумі 1409,60 грн;
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов в частині визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року №№ 32764330, 32765914, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах реєстраційних справ відсутні докази - документи, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя. Також, під час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно позивачів за ПАТ КБ "ПриватБанк" не здійснювалася оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та не надсилалася ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що є порушенням статті 37 ЗУ "Про іпотеку" та порушує права власників нерухомого майна.
Також, суд виходив з того, що оскаржувані рішення державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року прийнято в період дії ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів і іноземній валюті", який забороняв примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки, за споживчими кредитами в іноземній валюті, та поширюється, в тому числі, на позасудовий спосіб набуття права власності на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відмовляючи у задоволенні стягненні витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 530 грн, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, укладений з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, також представником позивачів не долучено до матеріалів справи акту приймання передачі виконаних робіт, а також відсутній доказ оплати зазначених витрат на правничу професійну допомогу позивачами, що свідчить про те, що позивачі зазначені витрати не понесли.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Сокуренка Є. С., діючого в інтересах АТ КБ "ПриватБанк", залишено без задоволення.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 травня 2019 року залишено без змін..
Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції, та зазначив, що рішення суду є правильним по суті, судом було повно та всебічно досліджено обставин справи та надано належну оцінку зібраним у справі доказам. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Апеляційний суд врахував, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя та взагалі немає належних повідомлень про отримання зазначених вимог позивачами. Також, врахував, що під час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно позивачів за ПАТ КБ "ПриватБанк" не здійснювалася оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, що свідчить про порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що тягне за собою необхідність визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на спірні квартири. Крім того, оскаржувані рішення державного реєстратора Рилєєва О. О. прийнято в період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів і іноземній валюті".
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
09 вересня 2019 року АТ КБ "ПриватБанк", в особі адвоката Данильченко О. О., через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.
В касаційній скарзі заявник зазначає, що судами залишено поза увагою встановлений факт невиконання позичальником грошових зобов`язань за кредитним договором, невиконання умов договору, що свідчить про порушення прав кредитора та необхідність їх захисту у спосіб, визначений у застереженні до договору іпотеки, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Позивачем не доведено належне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором чи інших обставин, що виключають звернення стягнення.
Оскільки Законом України "Про іпотеку" та умовами іпотечного договору передбачено право банку задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, та такі положення є дійсними, то банк діяв в межах чинного законодавства і у державного реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації права власності.
Також, вказав, що судами не враховано й те, що неодноразово протягом 2014-2016 років від АТ КБ "ПриватБанк" позивачам було надіслано листи про порушення умов кредитного договору та задоволення вимог шляхом набуття права власності на нерухоме майно. Крім того, зазначив, що суд не звернув уваги на те, що банком було надано державному реєстратору усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації, таким чином були наявні всі підстави для здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно за АТ КБ "ПриватБанк", а сама реєстраційна дія відповідає чіткому алгоритму дій реєстратора визначених нормативно-правовими актами.
Також, вказав, що суд не врахував того, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень договору іпотеки є безумовним, оскільки основне зобов`язання боржником виконане не було. Крім того, зазначив, що є необґрунтованим посилання судів на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки дія цього Закону не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати зазначене майно та стосується лише стадії виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новокаховського міського суду Херсонської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини, встановлені судами
20 червня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № HEN0GA00000024, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 40 600, 00 доларів США на наступні цілі: під заставу жилої нерухомості, а також у розмірі 3 866, 00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.13, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструмента у розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору та винагорода за проведення додаткового моніторингу, згідно пункту 6.2 даного договору. Договір кредиту укладений строком до 20 червня 2016 року (а.с. 58-63).
В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 21 червня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки (а.с. 49-57).
Відповідно до пункту 33.3. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_5, яка належить усім трьом іпотекодавцям на праві спільної сумісної приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1998 року; спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_6, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року.
Відповідно до пункту 33.4 договору, сторони зазначили, що вартість предмета іпотеки складає 257 550, 00 грн.
Відповідно до пункту 22 договору, у випадку порушення кредитного договору позичальником або іпотекодавцями іпотекодержатель направляє іпотекодавцям та /або позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом 30-денного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених підпунктами 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку", на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріусу або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.
Згідно з пунктом 23 договору реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 27 договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку"; продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в томі числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавці надають іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавців, у тому числі отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
02 березня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало повідомлення № 30.1.0.0/2-802 щодо повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, які нараховані на день повернення кредиту, та повідомлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов`язання в 30-денний строк з дня отримання вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" зі спливом цього строку має намір продати предмет іпотеки, уклавши відповідний договір купівлі-продажу з будь-якою особою - покупцем або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який інший спосіб, передбачений законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки (а.с.64-65).
Із повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що вказане вище повідомлення від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримане 12 березня 2014 року, зазначено прізвище ОСОБА_4 без ідентифікації конкретної особи, однак без підпису конкретних отримувачів (а.с.70-72).
Також 12 серпня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслав повідомлення № 30.1.0.0/2-802 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з порушеннями зобов`язань за вказаним кредитним договором, та повідомлено, що у разі не погашення кредитної заборгованості, банком будуть вжиті заходи, а саме: звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості та збитків; передача інформації про них як неплатників до Бюро кредитних історій. Також, банк вимагав у разі несплати простроченої заборгованості у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції (а.с.73-74).
Дане повідомлення відправлено позивачам (а.с.75-78), однак доказів отримання зазначених повідомлень матеріали справи не містять.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 вересня 2017 року вбачається, що право власності на спірні квартири зареєстровано за ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі рішень державного реєстратора Рилєєва О. О. від 07 грудня 2016 року за індексними номерами 32764330 та 32765914 (а.с.7, 8).
Ухвалою суду першої інстанції від 26 лютого 2019 року за клопотанням представника позивачів витребувано у відділу реєстрації Новокаховської міської ради засвідчені копії документів, що були відскановані державним реєстратором Рилєєвим О. О. під час прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 грудня 2016 року №№ 32764330, 32765914.
Із засвідчених копій вказаних документів встановлено, що в реєстраційних справах містяться вимоги про усунення порушення від 10 жовтня 2016 року, направлені на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, якими банк попереджає, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов`язання в 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" зі спливом цього строку здійснить звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого прирівнюється відповідне застереження, викладене в договорі іпотеки в пункті 27.
Судами встановлено, що повідомлень про отримання зазначених вимог позивачами матеріали справи не містять.
В реєстраційних справах міститься довідка про заборгованість за кредитним договором станом на 30 листопада 2016 року та договір іпотеки від 21 червня 2007 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.115-135).
Судами встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 грудня 2016 року державним реєстратором Рилєєв О. О. порушено норми Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 року) (далі - Порядок № 1127).
Державним реєстратором Рилєєвим О. О. під час прийняття оскаржуваних рішень не було перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, оскільки державним реєстратором проведено оскаржувану державну реєстрацію права власності за АТ КБ "ПриватБанк" за відсутності необхідних для оскаржуваної реєстрації прав документів, передбачених пунктом 61 Порядку № 1127, а саме не додано документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-го строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, письмової вимоги іпотекодержателя. Також, під час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно позивачів за ПАТ КБ "ПриватБанк" не здійснювалася оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та не надсилалася ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .