Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 592/10352/16-ц
провадження № 61-40729св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2018 року у складі судді Фоменко І. М. та постанову апеляційного суду Сумської області від 12 червня 2018 року у складі суддів: Левченко Т. А., Біляєвої О. М., Хвостика С. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_2, Сумська міська рада,
третя особа - Сумська державна нотаріальна контора,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, до ОСОБА_2, ОСОБА_2, Сумської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності, визнання права власності в порядку спадкування.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона з грудня 2001 року почала підтримувати стосунки з ОСОБА_3, а починаючи з 2002 року вони жили однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та спільний побут, тобто, між ними склалися стійкі сімейні відносини, що притаманні подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них із ОСОБА_3 народилася спільна дочка - ОСОБА_2 27 червня 2006 року зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_3 з ОСОБА_4, а 15 вересня 2006 року ОСОБА_3 за їх спільні кошти придбав земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на якій ним побудовано будинок. 14 серпня 2010 року вони з ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 жовтня 2012 року розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на домоволодіння та земельну ділянку, що є їх з померлим спільним майном.
Просить ухвалити рішення, яким встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її з ОСОБА_3 у період з 28 червня 2006 року по 13 серпня 2010 року; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та на 1/2 частину об`єкту будівництва - житлового будинку за цією ж адресою; визнати частково недійсними (в частині визначення розміру часток)свідоцтвапро право власності на спадщину за законом від 20 грудня 2013 року, видані державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори, свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 19 вересня 2014 року, видане державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2., ОСОБА_18., зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20 грудня 2013 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 вересня 2014 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; встановити факт належності 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності за ОСОБА_5 за його життя, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а також на 1/8 частину житлового будинку, розташованого за даною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження факту їх спільного проживання з ОСОБА_3 в період з 28 червня 2006 року по 13 серпня 2010 року однією сім`єю в розумінні частини другої статті 3 СК України, а решта позовних вимог є похідними вимогами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Сумської області від 12 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в судовому порядку вже досліджувалось питання встановлення факту проживання позивача з померлим ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в тому числі і в спірний період - з 28 червня 2006 року по 13 серпня 2010 року. Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, інстанційні суди також виходили з того, що позивачем не доведено належними доказами існування між нею та ОСОБА_3 в даний період усталених відносин, які притаманні подружжю, а не лише з факту перебування ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, як помилково вважає позивач. Суд першої інстанції належним чином оцінив показання свідків, а свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вже допитувались судом під час розгляду справи № 592/7319/13, їх показання в установленому законом порядку завідомо неправдивими не визнавались. Знаходження на рахунках позивача в банківських установах грошових коштів не свідчить, що вони були використані нею для придбання спірної земельної ділянки та будівництва житлового будинку. Не є доказом її участі в здійсненні будівельних робіт і наявність у позивача оригіналів документів на будівництво нерухомого майно. Сам по собі факт виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки ОСОБА_9, також не підтверджує проживання позивача з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу в спірний період. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не доведено належними доказами ведення спільного господарства з ОСОБА_3 на час придбання спірної земельної ділянки та здійснення будівництва будинку, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона зверталася до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу в період, коли він перебував в іншому зареєстрованому шлюбі, а тому судові рішення в такій справі не містить преюдиційних фактів для розгляду цього спору. Для підтвердження позовних вимог у цій справі вона надала більший обсяг доказів, які суд мав дослідити, зокрема суд мав врахувати наявність у неї оригіналів документів на будівництво будинку, банківських рахунків на її ім`я, кошти з яких витрачалися під час будівництва; участь батька у вихованні дитини. При допиті свідків суд допустив порушення процесуального закону щодо неупередженості та забезпечення принципу рівності сторін, необґрунтовано відхилив клопотання про допит свідка ОСОБА_10 . Апеляційний суд стягнув з неї судовий збір у розмірі 9 921 грн 60 коп. як за 12 позовних вимог, хоча нею заявлено лише 8. Крім того, суд першої інстанції розглянув по суті лише одну позовну вимогу, про інші вказав, що вони є похідними, тобто не розглядав їх по суті, проте судовий збір з неї стягнуто й у частині нерозглянутих позовних вимог.
(2) Позиція ОСОБА_2 .
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що у попередній судовій справі досліджувались обставини проживання позивача із ОСОБА_3 у період з 01 січня 2004 року до укладення між ними шлюбу 13 серпня 2010 року, що включив у себе час перебування ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_4 . У цій справі час перебування ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_4 виключено із предмета позову, проте встановлені попереднім судовим рішенням обставини непроживання позивача із ОСОБА_3 до 13 серпня 2010 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу повторному доказуванню не підлягають. Наявність у позивача документів на будівництво свідчить лише про її доступ до них як дружини; банківські рахунки не підтверджують спільність затрат на будівництво будинку, оскільки з них було знято в період перебування батька у шлюбі з ОСОБА_4 ; участь бактька у вихованні дитини підтверджує лише обставини виконання ним батьківського обов`язку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди установили, що з 14 серпня 2010 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який розірвано рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 жовтня 2012 року. Вони мали спільну доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В період з 20 січня 1974 року по 27 червня 2006 року ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, під час якого у них народились діти - дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_11 та син ОСОБА_2 .
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2006 року, ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 5910136600:02:003:0137. 20 лютого 2007 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серія ЯД № 177932. ОСОБА_3 на даній земельній ділянці збудував житловий будинок, право власності на який за життя ним не зареєстровано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадкоємцями за законом після його смерті є діти ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 .
20 грудня 2013 року державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Сумської області видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на 1/4 частину, а ОСОБА_2 на 2/4 частини, в тому числі на 1/4 частки від якої відмовилась дочка спадкодавця - ОСОБА_12, спадщина складається із земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 на 1/4 частину вказаного спадкового майна, ОСОБА_2 видано 19 вересня 2014 року.