Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 597/971/17
провадження № 61-34734св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Заліщицька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий Сергій Іванович,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, на постанову апеляційного суду Тернопільської області в складі суддів: Ткач О. І., Бершадська Г. В., Гірський Б. О., від 10 квітня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Заліщицька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий С. І., про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на спадкове майно.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 і після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане майно. До кола спадкоємців ОСОБА_5 входять його дружина ОСОБА_2 та сини: ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які звернулись у встановлений законом строк у Заліщицьку державну нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини. Нотаріусом було повідомлено відповідачів про наявність заповіту ОСОБА_5 від 07 травня 2015 року, яким останній визначив спадкоємцем всього свого майна позивача ОСОБА_1 та право відповідачки ОСОБА_2 на обов`язкову частку в розмірі 1/8 частини спадкового майна.
Відповідачі звертались до суду з позовом про визнання заповіту ОСОБА_5 від 07 травня 2015 року недійсним, який задоволено судовим рішенням 05 вересня 2017 року, яке набрало законної сили. Оскільки заповіт, що визнаний недійсним вищевказаним рішенням суду, не був складений заповідачем, представники позивача вважають його нікчемним, тому позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 згідно заповіту від 17 березня 2014 року. Проте в даному заповіті було допущено помилки при його складанні, а саме, ім`я спадкоємця зазначено " ОСОБА_7 " замість " ОСОБА_7 ", дата його народження зазначена помилково " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", замість правильної " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Дані помилки зумовлені, як стверджують представники позивача, тим, що позивача всі рідні та близькі, в тому числі і спадкодавець, називали " ОСОБА_7 ", а відносно його дати народження, то тут має місце описка.
У зв`язку з вищенаведеним, та тим, що один оригінал заповіту втрачений, другий був предметом експертного дослідження та знаходиться в матеріалах судової справи, крім того у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкову квартиру, він позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому вимушений звертатись до суду з даним позовом, який його представники просять задовольнити в повному обсязі. Також представники позивача просять понесені судові витрати у даній справі стягнути на користь позивача з відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області в складі судді Дудяка С. В. від 26 грудня 2017 року позов задоволено.
Встановлено, що заповіт від 17 березня 2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Лютим С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 239 на ім`я ОСОБА_1 дійсно належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, яке складається із: 7/8 часток квартири АДРЕСА_1, 7/8 часток земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, площею 0,0740 га, яка розташована в АДРЕСА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заповіт від 07 травня 2015 року, який складено в користь позивача, є нікчемним, оскільки судом, при розгляді позову про визнання його недійсним в справі № 597/87/16-ц, встановлено, що указаний заповіт складено не заповідачем, прізвище, ім`я та по-батькові якого зазначено в заповіті, а іншою особою. Відповідно попередній заповіт від 17 березня 2014 року є чинним. Станом на день звернення до суду з вказаним позовом закон надавав особі право звертатись до суду з приводу встановлення юридичних фактів, оскільки в ЦПК не було виключного переліку, які факти можуть бути встановлені судом, тому спір щодо встановлення належності заповіту, який складено ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, підлягає судовому розгляду. Згідно пояснень свідків, сусідів є належні докази ідентифікації позивача з особою, яка вказана у заповіті. Суд визнав право власності на частину спадкового майна, оскільки постановою державного нотаріуса від 14 вересня 2017 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав наявності спору між спадкоємцями.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Заліщицька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий Сергій Іванович про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на спадкове майно.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2 895 грн, який сплачено за подачу апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені не повно, а доводи апеляційної скарги підтверджені належними та допустимими доказами і спростовують висновки суду першої інстанції. Статтею 1254 ЦК України передбачено наслідки стосовно попередньо складених заповітів у випадку складення нового, зокрема, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Предметом розгляду в справі № 597/87/16 була відповідність вимогам закону заповіту, який визнано судом недійсним з підстав, які досліджувались та були встановлені в процесі розгляду зазначеної справи. Тому, визнання недійсним останнього заповіту не відновило дію попереднього. Встановлення факту належності заповіту не порушує права позивача, оскільки згідно норм ЦК України після визнання недійсним попереднього заповіту, спадкування відбувається за законом на зальних підставах.
Додатковою постановою апеляційного суду Тернопільської області від 24 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, 7 000 грн витрат з оплати правничої допомоги в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, вийшов за межі вимог апеляційної скарги, не вірно застосував норму матеріального права та дійшов помилкових висновків про відмову в позові. Останній заповіт насправді є нікчемним, а не недійсним. Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував відповідні положення статті 1254 ЦК України, оскільки згідно частини четвертої цієї статті не відновлюється чинність попереднього заповіту якщо був визнаний недійсним новий заповіт, який складений саме заповідачем. Однак, судом у справі № 597/87/16-ц установлено, що останній заповіт складено не заповідачем, оскільки висновками експертизи підтверджено, що підписи виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням почерку та підпису ОСОБА_5 . Крім того, факт складання заповіту від 17 березня 2014 року на користь позивача є самостійною вимогою даного позову, у задоволенні якої апеляційний суд відмовив безпідставно.
Доводи інших учасників справи
У липні 2018 року до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу із посиланням на те, що обставини справи судом встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. У відзиві на касаційну скаргу заявник просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Доводи особи, яка подала заяву про зупинення виконання ухваленого у справі рішення
До Верховного Суду було подано також заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, про зупинення виконання додаткової постанови апеляційного суду Тернопільської області від 24 квітня 2018 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання/дії, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Враховуючи те, що заявник не навів достатньо обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції вправі зупинити дію оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій, клопотання задоволенню не підлягає.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.
30 липня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .
Сторони у справі є спадкоємцями померлого.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,0740 га для обслуговування вказаної частини будинку.
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру за життя ОСОБА_5 складено три заповіти, які посвідчені приватним нотаріусом Лютим С. І.,: 28 січня 2010 року за реєстром № 127, 17 березня 2014 року за реєстром № 239 та 07 травня 2015 року за реєстром № 510.
Заповітом від 17 березня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Лютим С. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 239, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно ОСОБА_1 .
Заповітом від 07 травня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Лютим С. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 510, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно ОСОБА_1 .
14 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в Заліщицьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 07 травня 2015 року після смерті ОСОБА_5
20 жовтня 2015 року в Заліщицьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась дружина - ОСОБА_2 . В заяві зазначила, що їй відомо про заповіт від 07 травня 2015 року та про право на обов`язкову частку.
15 грудня 2015 року в Заліщицькій державній нотаріальній конторі зареєстровано заяву відповідача ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
11 вересня 2017 року в Заліщицькій державній нотаріальній конторі зареєстровано заяву позивача, яка посвідчена 07 вересня 2017 року консулом Генерального консульства України в Кракові, про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 квітня 2014 року.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області 05 вересня 2017 року у справі № 597/87/16-ц визнано заповіт, складений 07 травня 2015 року, підписаний від імені ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Лютим Сергієм Івановичем за реєстровим номером 510 недійсним.
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 16 вересня 2017 року.
14 вересня 2017 року державним нотаріусом Заліщицької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з наявністю спору між спадкоємцями.