Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 510/1221/17
провадження № 61-41903св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
особа, яка не брала участі у розгляді справи, зверталась з апеляційною скаргою - ОСОБА_4,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, з позовом, у якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 на підставі статті 344 ЦК України.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 травня 2006 року відповідачу ОСОБА_2 належить 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 49,10 кв. м, житловою площею 36,90 кв. м, який складається в цілому з: житлового будинку глин. літ "А", літньої кухні цегл.
літ. "Б", сараю саман. літ. "В", сараю дерев. літ. "Д", вбиральні літ. "Є", сараю літ. "Ж", огорожі 1,2, споруди 3, сараю літ. "Г", яку він успадкував після смерті
ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 .
У 2006 році, відповідач поїхав до м. Одеса, а у наведеному будинку залишилася проживати позивач, яка фактично вступила у володіння та користування належною відповідачеві 1/2 частиною вказаного будинку.
Позивач указувала, що з 2006 року позивачка мешкає у вказаному будинку, стежить за його технічним станом, сплачує за утримання комунальні послуги, провела газове опалення, проводила капітальний та поточний ремонти за власні кошти та ін. Відповідач і третя особа, як власники вищевказаної нерухомості, інші правонаступники власників жодного разу не витребували у позивача майно, вимог щодо повернення частки будинку не висували, на вказану 1/2 частини нерухомого майна не претендують.
У зв`язку із вищевикладеними обставинами та посилаючись на те, що з 2006 року фактично та відкрито володіє та безперервно користується спірним майном, слідкує за його технічним станом, несе витрати у зв`язку із його утриманням, як власник нерухомості, позивач вважала, що з підстав статті 344 ЦК України вона набула право власності на 1/2 частин вищевказаної нерухомості.
Короткий зміст рішень суду першої інстанцій
Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 29 серпня
2017 року у складі судді Дудник В. І. позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 49,10 кв. м, житловою площею 36,90 кв. м, який складається в цілому з: житлового будинку глин. літ "А", літньої кухні цегл. літ. "Б", сараю саман. літ. "В", сараю дерев. літ. "Д", вбиральні літ. "Є", сараю літ. "Ж", огорожі 1,2, споруди 3, сараю літ. "Г".
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0539 га, яка розташована за вказаною вище адресою, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2012 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач постійно проживає у спірному будинку, з 2006 року вона добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперешкодно володіти нерухомим майном протягом десяти років, а тому набула на це майно право власності за набувальною давністю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року скасовано, у справі прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач була обізнана про те, що 1/2 частина будинку, на яку вона просить визнати право власності за набувальною давністю, належить її сину - відповідачу у справі, тому не можна вважати володіння нерухомим майном, на яке позивач просила визнати право власності за набувальною давністю, добросовісним, а проживання позивача у спірній будівлі не є підставою для визнання права власності за набувальною давністю, оскільки вона достеменно знала, що володіє нерухомим майном, у якого є власник.
Апеляційний суд також указав, що відповідач ОСОБА_2 має значну заборгованість по сплаті аліментів, постановою державного виконавця на майно боржника, у тому числі і на Ѕ частину спірного будинку і земельної ділянки було накладено арешт, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості
16 листопада 2017 року. На належну ОСОБА_2 частину будинку і земельної ділянки претендує ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості по аліментах, оскільки іншого майна, на яке можна звернути стягнення у рахунок заборгованості по аліментах, у боржника немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд неправильно застосував положення статі 344 ЦК України. Заявник вважає, що вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 не мають жодного відношення до даного спору, а відтак, ухвалене судом першої інстанції рішення суду не порушує права ОСОБА_4 .
Аргументом касаційної скарги також указано те, що ОСОБА_4 не може бути стороною у даній справі, так як шлюб між нею із ОСОБА_2 було розірвано у 2004 році, а спірне майно останнім набуто у 2006 році.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2018 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу.
Даний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, так як не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.