ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 424/4703/16
провадження № 61-37879 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Євдокименка Миколи Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у складі судді Владимирської І. М., постанову апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів Космачевської Т. В., Соломахи Л. І., Мальованого Ю. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ПАТ "Родовід Банк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та просила стягнути з відповідача 357 224,86 доларів США заборгованості по кредиту, 2375,22 грн 3 % річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 05 липня 2005 року ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2005-141, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит (транші) в межах невідновлювальної траншевої кредитної лінії у розмірі загальної суми 200 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 03 липня 2015 року та сплатою відсотків згідно додаткових угод.
Додатковими угодами за період з 05 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року відповідачу надавалися кредити в доларах США на різні суми.
06 жовтня 2005 року укладена додаткова угода № 10, відповідно до якої пункт 1.1 кредитного договору викладено в новій редакції та збільшено суму не відновлювальної траншевої кредитної лінії у розмірі загальної суми 1 000 000 доларів США.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1 у судовому порядку.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ "Родовід Банк" та просив розірвати кредитний договір від 05 липня 2005 року №2005-141 та всі додаткові угоди до нього, припинити зобов`язання сторін за даним договором.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 05 липня 2005 року ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2005-141 зі строком погашення кредиту до 03 липня 2015 року. Сума кредиту неодноразово корегувалась додатковими угодами і склала 1 000 000,00 доларів США.
ОСОБА_1 до 01 липня 2016 року сплачував кредит. Джерелом обслуговування кредитних зобов`язань була його заробітна плата, доходи від надання в оренду нежитлових приміщень, які розташовані в м. Донецьку.
У зв`язку з проведенням АТО з квітня 2014 року рівень доходів позичальника значно зменшився.
Вважає, що суттєво змінилися обставини кредитного договору, і якби ОСОБА_1 міг це передбачити при його укладенні, то ніколи б його не укладав.
Стягнення заборгованості за кредитом у доларах США суперечить чинному законодавству України, оскільки єдиним законним платіжним засобом є грошова одиниця - гривня.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року позов ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором від 05 липня 2005 року № 2005-141 у розмірі 357 224,86 доларів США.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк" про розірвання договору відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги банку про стягнення заборгованості по кредиту, виходив із того, що встановлено та не оспорюється сторонами отримання ОСОБА_1 кредиту в межах суми не відновлювальної траншової кредитної лінії протягом дії цього договору у розмірі загальної суми 1 000 000 (один мільйон) доларів США, але в порушення умов договору позичальник не виконує свої зобов`язання по поверненню грошових коштів.
Суд першої інстанції вважав неправомірним нарахування позивачем у справі за даним кредитним договором пені та комісії на підставі статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову виходив із того, що не знайшли свого підтвердження одночасна наявність всіх умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, які призвели до істотної зміни обстановин.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що зобов`язання за кредитним договором відповідають вимогам законодавства, тому доводи апеляційної скарги щодо неправомірності стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в іноземній валюті є безпідставними. Відповідач, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, розумів ризики, пов`язані з укладанням такого договору.
Посилання відповідача на погіршення його майнового стану через обстановку в країні, в тому числі воєнні дії, суд не може вважати підставою для припинення зобов`язання за кредитним договором. Також відповідачем не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв`язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2018 року адвокат Євдокименко М. С., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі. Зупинено виконання постанови апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог ПАТ "Родовід Банк", як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначає, що відповідач не є суб`єктом зовнішньоекономічних відносин, брав у банку споживчий кредит, не має доходу в доларах США, тому стягнення з нього заборгованості у доларах США є неправомірною.
Стверджує, що наявні передбачені статтею 652 ЦК України умови для розірвання кредитного договору у зв`язку з істотною зміною обставин.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від ПАТ "Родовід Банк", у якій позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 липня 2005 року ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2005-141 у розмірі 200 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 03 липня 2015 року та сплатою відсотків згідно додаткових угод на споживчі цілі: оплата за будматеріали, ведення будівництва нерухомості та будь-які витрати, спрямовані на облаштування об`єкту нерухомості та земельної ділянки, необхідної для його обслуговування.
05 липня, 12 липня, 22 липня, 29 липня, 04 серпня, 25 серпня, 31 серпня, 07 вересня, 13 вересня 2005 року сторони уклали додаткові угоди № 1-9 до кредитного договору від 05 липня 2005 року № 2005-141 про надання кредиту у розмірі 10 000 доларів США, 30 000 доларів США, 10 000 доларів США 20 000 доларів США, 60 000 доларів США, 10 000 доларів США, 15 000 доларів США, 20 000 доларів США, 20 000 доларів США відповідно на строк до 03 липня 2015 року зі сплатою 12,5 % річних за користування коштами.
06 жовтня 2005 року сторони уклали додаткову угоду № 10 до кредитного договору від 5 липня 2005 року №2005-141, відповідно до якої пункт 1.1 кредитного договору було викладено в новій редакції та встановлено, що кредитним договором встановлюється процедура та умови надання банком в період дії цього договору кредитів (траншів) позичальнику в межах суми не відновлювальної траншевої кредитної лінії протягом дії цього договору у розмірі загальної суми 1 000 000 доларів США.
06 жовтня, 07 жовтня, 17 жовтня, 21 жовтня, 27 жовтня, 02 листопада, 04 листопада, 10 листопада, 15 листопада, 18 листопада, 01 грудня, 07 грудня, 15 грудня 27 грудня 2005 року, 04 січня 2006 року сторони уклали додаткові угоди № 11-25 до кредитного договору від 05 липня 2005 року № 2005-141 про надання кредиту у розмірі 20 000 доларів США, 500 000 доларів США, 30 000 доларів США, 10 000 доларів США, 20 000 доларів США, 20 000 доларів США, 10 000 доларів США, 20 000 доларів США, 10 000 доларів США, 10 000 доларів США, 6000 доларів США, 20 000 доларів США, 20 000 доларів США, 30 000 доларів США, 22 770 доларів США відповідно на строк до 03 липня 2015 року зі сплатою 12,5 % річних за користування коштами.