ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 545/4017/13-ц
провадження № 61-48320 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Чорноглазівська сільська рада Полтавського району Полтавської області,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року в складі судді Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подала в суд апеляційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_2 подала в суд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначила, що про існування вказаного рішення дізналася лише в грудні 2017 року та подала в суд заяву про його перегляд за нововиявленими обставинами, а після відмови в задоволенні такої заяви - подала апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року дана апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків, а саме - для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала в суд заяву про усунення недоліків, у якій як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилалася на ті ж обставини, а також зазначала, що датою, з якої для неї розпочався строк на апеляційне оскарження, вважає дату набрання законної сили рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року про відмову в задоволення заяви про пергляд рішення за нововиявленими обставинами, тобто 14 вересня 2018 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року вказані обставини визнані неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без руху для усунення недоліків, а саме - для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
14 листопада 2018 року ОСОБА_2 подала в суд заяву про усунення недоліків і клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому посилалася на ті ж обстивини й на свій вік і правову необізнаність.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2013 року відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2, подаючи в січні 2018 року заяву про перегляд рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами, знала про його існування, була ознайомлена з його змістом, з яким не погоджувалась і замість оскарження його в апеляційному порядку скористалась своїм процесуальним правом на подання заяви про його перегляд за нововиявленими обставинами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 грудня 2018 року ОСОБА_2 як особа, яка не брала участь у справі, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Указує, що адвокат скористався її правовою необізнаністю й зловживаючи своїми правами подав замість апеляційної скарги заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, чим позбавив її можливості своєчасно подати відповідну скаргу.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,58 га.
Вирішено, що правовстановлюючі документи про право власності на домоволодіння з земельною ділянкою підлягають державній реєстрації, в тому числі в ПП Полтавському бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор".
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд указаного рішення за нововиявленими обставинами відмовлено та роз`яснено їй право на оскарження рішення від 10 грудня 2013 року в апеляційному порядку.
20 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого посилалася на те, що не приймала участь у розгляді справи, а зі змістом оскаржуваного рішення ознайомилася в грудні 2017 року й звернулася до суду з заявою про його перегляд за нововиявленими обставинами.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року дана апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків, а саме - для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказувала, що копія рішення суду першої інстанції була отримана 19 грудня 2017 року її представником, а не нею особисто, а тому строк на апеляційне оскарження для неї розпочався з дня набрання законної рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2013 рокуза нововиявленими обставинами, а саме - 14 вересня 2018 року.
14 листопада 2018 року зазначила, що про існування рішення знала з січня 2018 року, коли її представник подав у суд заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, однак помилково скористалася альтернативним способом захисту й замість апеляційної скарги подала в суд заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Окрім того вказувала, що вона є пенсіонеркою й довіряла адвокатові, який її підвів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права