Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 183/3314/14
провадження № 61-27109св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області в складі судді Ткаченко І. Ю. від 21 березня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ПАТ КБ "Надра" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 11 липня 2008 року між ВАТ КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра") і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 57 767,36 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути суму кредиту, виплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 14,49 % річних з кінцевим терміном повернення до 10 серпня 2022 року.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 припинила сплачувати суми за кредитом і відсотки за користування кредитними коштами, в зв`язку з чим, загальна сума заборгованості станом на 12 березня 2014 року становить 916 058,97 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором - № 849715/ФЛ від 11 липня 2008 року в розмірі 916 058,97 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року у даній справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 неодноразово звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції. Ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року, від 11 серпня 2017 року, від 08 вересня 2017 року, від 03 листопада 2017 року, від 15 січня 2018 року, від 26 січня 2018 року у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 було відмовлено. Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга з урахуванням уточнень мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження оскарженою ухвалою. Скаржниця вказує на те, що неодноразово зверталася до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції у зв`язку із тим, що повний текст судового рішення районного суду вона не отримувала. Попередні апеляційні скарги залишалися апеляційним судом без руху, однак відповідні ухвали суду апеляційної інстанції вона також не отримувала. Скаржницю неналежно повідомляють про розгляд її справи судами. Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на обставини справи, які мають істотне значення щодо часткового погашення нею спірної заборгованості, що не враховано районним судом.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.
У грудні 2018 року справу передано судді-доповідачу Карпенко С. О.
16 квітня 2020 року відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", призначено повторний автоматизований розподіл, серед інших, даної справи.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу визначено розглядати у колегії суддів: Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.
Обставини справи, встановлені судами
Апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" в даній справі.
ОСОБА_1 неодноразово звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції.
Ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року, від 11 серпня 2017 року, від 08 вересня 2017 року, від 03 листопада 2017 року, від 15 січня 2018 року, від 26 січня 2018 року у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 було відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.