ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №825/862/17
адміністративне провадження №К/9901/17625/18, №К/9901/17626/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №825/862/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві
про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Кобаля М.І.),
а також за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Житняк Л.О., суддів Кашпур О.В., Соломко І.І.)
і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Кобаля М.І.),
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у травні 2017 року звернулася з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також - "відповідач-1"), Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві (далі - "відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг позивача про порушення законодавства України;
- зобов`язати відповідача-1 ретельно розглянути скаргу ОСОБА_1 на засіданні Комісії з розгляду скарг відповідно до законодавства України і повідомити позивача про час і місце розгляду її скарги;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь позивача моральну шкоду у розмірі: 16000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка мала бажання скористатися своїм правом взяти участь у розгляді її скарги від 29 липня 2016 року на проведені державним реєстратором реєстраційні дії, проте не була повідомлена про час і місце такого розгляду. У зв`язку з цим скарга була розглянута без її участі, що викликає у неї сумніви щодо факту здійснення відповідачем-1 такого розгляду. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що Міністерство юстиції України неналежно розглянуло її скарги від 22 грудня 2016 року і 23 січня 2017 року, предметом яких було спонукання відповідача-1 до належного розгляду скарги від 29 липня 2016 року.
Також зазначає, що внаслідок вказаних дій відповідача-1 вона зазнала моральних втрат, які призвели до позбавлення її можливостей реалізації своїх звичок і бажань, чим обґрунтовує позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 17 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовив, оскільки встановив, що Міністерство юстиції України дотримало порядок і строки розгляду скарги ОСОБА_1 від 29 липня 2019 року і мотивовано відмовив їй у задоволенні цієї скарги без розгляду її по суті. Так, суд погодився з позицією відповідача-1 стосовно невідповідності скарги встановленим законодавством вимогам до її оформлення.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував і ухвалив нову, якою позов задовольнив частково:
- визнав протиправними дії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг позивачки від 29 липня 2016 року, 22 грудня 2016 року і 23 січня 2017 року;
- визнав протиправним і скасував наказ відповідача-1 від 8 вересня 2016 року №1063/7 "Про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 ";
- зобов`язав Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу позивачки від 29 липня 2016 року з дотриманням процедури, регламентованої чинним законодавством.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції встановив, що скарга ОСОБА_1 від 29 липня 2016 року була розглянута відповідачем-1 по суті, однак про дату, час і місце такого розгляду Міністерство юстиції України позивачку не повідомило, чим порушило передбачену законодавством процедуру її розгляду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
ОСОБА_1 у касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції, з урахуванням уточнень, просить змінити її в частині відмови у стягненні моральної шкоди, задовольнивши цю вимогу в повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що суд не врахував наявної у матеріалах справи інформації щодо трьох кримінальних проваджень, в яких вона є потерпілою від протиправних дій шахраїв, які їх вчиняють за допомогою державного реєстратора. Посилаючись на протиправні дії відповідача-1, на принципи поміркованості, розумності й справедливості, положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", а також на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Abdulaziz Cabales and Badkandeli v. U.K.", вважає, що має право на стягнення моральної шкоди у розмірі: 16000 грн.
Міністерство юстиції України у своїй касаційній скарзі на постанови судів першої та апеляційної інстанцій просить ці судові рішення скасувати й ухвалити нове, яким позовну заяву залишити без розгляду. Вказує на те, що: 1) позивачка пропустила шестимісячний строк звернення до суду, оскільки дізналася про порушення своїх прав у вересні 2016 року, а до суду звернулася лише 30 травня 2017 року; 2) наказ від 8 вересня 2016 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 є законним, оскільки Міністерство юстиції України скаргу позивачки від 29 липня 2016 року по суті не розглядало. До того ж чинним законодавством не встановлено порядку розгляду відпвоідачем-1 скарги на підставі рішення суду, а тому суд, зобов`язуючи повторно розглянути скаргу позивачки, втручається у дискрецію Міністерства юстиції України.
ОСОБА_1 у запереченнях на касаційну скаргу відповідача-1 звертає увагу на те, що надавала пояснення з приводу строку звернення до суду в судовому засіданні під час слухання справи в суді першої інстанції. Зауважує, що Міністерство юстиції України жодного разу не роз`яснило їй порядок оскарження своїх відмов, а тому вона не могла належним чином скористатися своїми правами.
Відповідач-2 не надав суду свого відзиву на касаційні скарги.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 29 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою (з додатками) про порушення державним реєстратором відділу державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації Кириченко Д.В. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" при внесенні змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій просила скасувати реєстраційну дію від 8 липня 2016 року.
У зазначеній скарзі, окрім іншого, позивачка повідомила, що вона бажає бути присутньою при розгляді її скарги і зазначила номери телефонів, за якими просила повідомити її про час такого розгляду.
Вказана скарга була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2016 року №Б-19887.
За результатами розгляду цієї скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - "Комісія") прийшла до висновку про відмову у її задоволенні у зв`язку з відсутністю обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, про що було складено висновок від 30 серпня 2016 року.
На підставі зазначеного висновку Комісії відповідач-1 прийняв наказ від 8 вересня 2016 року №1063/7 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 , який листом від 12 вересня 2016 року №Б-19887/19К був надісланий позивачці.
22 грудня 2016 року позивачка звернулася на урядову "гарячу лінію" - 1545 зі скаргою на дії Міністерства юстиції України при розгляді її скарги від 29 липня 2016 року.
Листом від 20 січня 2017 року №2249/Б-32594/19 відповідач-1 повідомив ОСОБА_1 про розгляд її звернення від 22 грудня 2016 року і результати розгляду її скарги від 29 липня 2016 року, а також роз`яснив порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності Міністерства юстиції України та його територіальних органів.
23 січня 2017 року позивачка повторно звернулася на урядову "гарячу лінію" -1545 зі скаргою, в якій повідомила, що 22 грудня 2016 року вона зверталася на урядову "гарячу лінію" - 1545 зі скаргою на Міністерство юстиції України щодо порушення її прав при розгляді скарги від 29 липня 2016 року.
Листом від 7 лютого 2017 року №4373/Б-1665/19 відповідач-1 повідомив ОСОБА_1 про розгляд її звернення від 23 січня 2017 року і результати розгляду її скарги від 29 липня 2016 року. Зазначив також про надсилання їй листа від 20 січня 2017 року №2249/Б-3259/19 за результатами розгляду попередньої скарги від 22 грудня 2016 року.
Позивачка, вважаючи вказані дії Міністерства юстиції України протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади <…> посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно статті 5 вказаного Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до статті 16 цього Закону особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року №755-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Частиною п`ятою статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.
Пунктом 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - "Порядок №1128") передбачено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги (пункт 4 Порядку №1128).
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу (пункт 7 вказаного Порядку).