ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №826/524/17
провадження №К/9901/60462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Ради суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року, ухваленого у складі головуючого судді Аблова Є. В., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бєлової Л. В., суддів: Безименної Н. В., Кучми А. Ю.
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Ради суддів України про визнання протиправним та скасування рішення від 15 вересня 2016 року № 52.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що неодноразово направляв до Ради суддів України звернення, в яких просив провести перевірку щодо фактів вчинення головою Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 дій, спрямованих на перешкоджання позивачу виконувати його посадові обов`язки судді.
2.1. Вказує, що 31 жовтня 2015 року отримав рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 52, з яким не погоджується, оскільки, на думку позивача, його звернення Радою суддів України так і не були розглянуті по суті та не прийнято відповідне рішення.
2.2. Крім того позивач наголошує, що при проведенні засідання Ради суддів України від 15 вересня 2016 року, на якому розглядалося питання стосовно його звернень до відповідача, було грубо порушені вимоги процедури проведення засідання, а при ухваленні рішення грубо порушено вимоги застосування Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та рішення суддівського самоврядування.
2.3. Стверджує, що мав всі достатні правові підстави звернутися саме до відповідача як до найвищого органу суддівського самоврядування із заявами про факти перешкоджання у виконанні професійних обов`язків судді з боку голови Токмацького районного суду Запорізької області Курдюковим В. М. Разом з цим позивач вказує, що на виконання вимог статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також з аналогічними заявами звертався до правоохоронних органів для належного реагування.
2.4. Вважаючи, що рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 52 ухвалено з порушенням вимог законодавства, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. З 2000 року ОСОБА_1 обіймає посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області.
4. Починаючи з 07 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 неодноразово направляв до Ради суддів України звернення, у яких просив провести перевірку щодо фактів вчинення головою Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 дій, спрямованих на перешкоджання позивачу виконувати його посадові обов`язки судді.
5. 26 травня 2016 року робочою групою Ради суддів України здійснено перевірку організації діяльності Токмацького районного суду Запорізької області.
6. Так, за результатами перевірки робоча група Ради суддів України дійшла висновку, що переважна кількість конфліктних ситуацій в суді могла бути усунута зборами суддів як органом суддівського самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень, однак відсутність своєчасного реагування голови суду, зборів суддів та невирішення належним чином певних організаційних питань призвели до подальшого поглиблення конфлікту.
7. 15 вересня 2016 року Радою суддів України прийнято рішення № 52, яким вирішено:
визначити, що в діях голови Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 та судді цього суду ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення правил суддівської етики та ознаки потенційного конфлікту інтересів;
передати матеріали перевірки в частині ознак порушення правил суддівської етики та ознак потенційного конфлікту інтересів у діяльності голови Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 та судді цього суду ОСОБА_1 на розгляд Комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів для вирішення питання про наявність конфлікту інтересів та необхідності його врегулювання;
звернути увагу зборів суддів Токмацького районного суду Запорізької області про необхідність внесення змін до засад використання автоматизованої системи документообігу та приведення її у відповідність до вимог, викладених у Рішенні суддів України від 03 березня 2016 року № 21 та Положенні про автоматизовану систему документообігу суду (з останніми змінами);
звернути увагу суддів загальної юрисдикції на необхідність дотримання етичних принципів поведінки судді з метою уникнення конфліктних ситуацій в судах;
звернути увагу зборів суддів України як органів суддівського самоврядування на необхідність своєчасного врегулювання власних колективних внутрішніх конфліктних ситуацій з приводу факту порушення прав суддів іншими суддями, які перебувають на адміністративних посадах.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, в позові відмовлено.
9. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що питання порушені у зверненнях позивача були досліджені відповідачем, а оскаржуване рішення Ради суддів України № 52 прийняте відповідно до положень законодавства.
10. Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неправильне тлумачення закону та незастосуванню закону, який підлягав застосуванню. Зокрема зазначає, що посилання у рішенні суду на рекомендації одного з органів Ради Європи не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності судового рішення.
12.1. Наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано конституційний принцип верховенства права в угоду дискреційним повноваженням органів влади і їх службових осіб.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
15. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів".
20. Згідно із положеннями статті 124 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані із здійсненням правосуддя.