ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №460/1718/19
адміністративне провадження №К/9901/3164/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №460/1718/19
за позовом члена релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника члена релігійної громади Свято -Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (постановлену у складі судді Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Затолочного В.С., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Член релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука О. Б., у якому просив:
- визнати протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації щодо проведення реєстрації змін до статуту Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Православної Церкви с. Українка Острозького району шляхом реєстрації статуту Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Православної Церкви с. Українка Острозького району (ідентифікаційний код 22581747, 25824, Рівненська область, Острозький район, с. Українка, вул. Климака, 64) в новій редакції;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції" від 28.03.2019 №269 стосовно реєстрації статуту Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Православної Церкви с. Українка Острозького району (ідентифікаційний код 22581747, 25824, Рівненська область, Острозький район, с. Українка, вул. Климака, 64) в новій редакції з новою юридичною назвою;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Кир`янчука О. Б. про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Православної Церкви с. Українка Острозького району (ідентифікаційний код 22581747, 25824, Рівненська область, Острозький район, с. Українка, вул. Климака, 64), на підставі якого внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2019 №16071050003000775 та №16071070004000775;
- визнати протиправними та скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2019 №16071050003000775 та №16071070004000775, що внесений державним реєстратором Кир`янчуком О. Б. щодо державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Православної Церкви с. Українка Острозького району (ідентифікаційний код 22581747, 25824, Рівненська область, Острозький район, с. Українка, вул. Климака, 64).
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів було порушено його право на свободу совісті та віросповідання, а протиправна зміна підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, порушує право позивача на вільне волевиявлення членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір сповідування релігійного культу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим, який належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані саме на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад сторін спору, він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/1718/19 змінено в частині мотивів відмови у відкриті провадження у справі, зазначивши, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 27 січня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника члена релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що предметом спору у даній справі є саме порушення відповідачами положень чинного законодавства, якими регулюється порядок внесення змін і доповнень до статутних документів юридичної особи - релігійної організації, на підставі яких прийняте оскаржуване розпорядження та проведено державну реєстрацію внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Такі обставини належать до сфери публічно-правових відносин, оскільки випливають зі змісту повноважень суб`єкта владних повноважень, прийнятих з порушенням чинного законодавства. Фактичною підставою звернення до суду стали не порушення прав та інтересів учасників релігійної громади, а дії відповідачів, що полягають у державній реєстрації змін до статуту та проведення державної реєстрації таких змін, чим фактично ліквідовано юридичну особу. Крім того касатор зауважує, що правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 806/3462/14, не підлягає і не може бути застосованим в межах розгляду даної справи. При цьому, правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №807/3565/14, повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у позовній заяві у цій справі.
Також касатор звертає увагу на Окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_3 у справі № 825/642/18.
7. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою члена релігійної громади Свято -Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району ОСОБА_1 подану адвокатом - Віценко Артемом Геннадійовичем на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 460/1718/19.
II. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.