ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа №461/4655/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13257/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016р. (судді - Кушнерик М.П., Мікула О.І., Курилець А.Р.) у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа Львівське комунальне підприємство "Снопківське", про скасування розпорядження,-
встановив:
У липні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, в якому просили скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №230 від 23.06.2016р. "Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ".
В обґрунтування позову посилались на те, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Постановою адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 10.05.2016р. №72 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 150 КУпАП за самовільне перепланування житлового будинку закрито у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Водночас, спірним розпорядженням Галицької РА ЛМР зобов`язано ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за власні кошти демонтувати самовільно встановлений металевий дашок над балконом квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку. Вважають таке розпорядження незаконним та просять суд його скасувати.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05.08.2016р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016р. постанову Галицького районного суду м. Львова від 05.08.2016р. скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №230 від 23.06.2016р. "Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири АДРЕСА_1, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир АДРЕСА_2 ".
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючи на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що позивачами, шляхом встановлення металевого дашку над балконом квартири АДРЕСА_1, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир АДРЕСА_2 , проведено самовільне перепланування житлового будинку, що призвело до зміни зовнішнього вигляду фасаду, на що, в свою чергу, потрібен спеціальний дозвіл, якого позивачі на мають.
Крім того посилався на те, що в силу положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання. Подібного змісту норми містяться й у Положенні про Галицьку районну адміністрацію. Водночас позивачами, вимоги спірного розпорядження у встановлені строки не виконано, про що комісією ЛКП "Снопківське" складено відповідний акт.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивачі просили у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира
АДРЕСА_1 на адресу позивачів неодноразово були направлені попередження про необхідність демонтажу влаштованого дашку.
Постановою адміністративної комісії Галицької РА ЛМР віл 10.05.2016р. №72 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 150 КУпАП закрито у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідно до тексту постанови ОСОБА_1 здійснила самовільне перепланування жилого будинку, а саме: у 2005-2006 роках влаштувала металевий дашок над балконом квартири АДРЕСА_1, з виступом 20 см над балконом квартир АДРЕСА_2 .
Відповідно до акту обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1, від 06.06.2016р., виявлено перепланування, а саме: самовільно встановлено металевий дашок над балконом квартири.
23.06.2016р. Галицькою РА ЛМР було винесене розпорядження №230 "Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири АДРЕСА_1 а зі сторони подвір`я, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир АДРЕСА_2 ". Даним розпорядженням відповідачів зобов`язано за власні кошти здійснити демонтаж дашка у строк до 05.07.2016 року.
Не погоджуючись з розпорядженням відповідача та вважаючи його протиправним позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що встановивши металевий дашок над балконом квартири АДРЕСА_1 а, позивачі, як власники зазначеної квартири, фактично здійснили переобладнання будинку, без отримання на це відповідного дозволу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження прийняте органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, на підставі та у порядку, визначеному законодавством.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання знесення об`єктів самовільного будівництва врегульовано ч. 7 ст. 376 ЦК України та статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якими обумовлено, що такий демонтаж відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд дійшов висновку, що самостійне винесення рішення про зобов`язання вчинити демонтаж здійсненого будівництва лежить поза межами повноважень виконавчих органів місцевої ради, з огляду на що розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №230 від 23.06.2016р. "Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири АДРЕСА_1, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир АДРЕСА_2 " є протиправним і підлягає скасуванню.
З висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ч. 7 ст. 55 Закону №280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Інших форм прийняття рішень законодавство не передбачає.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005р. №2807-IV (далі - Закон №2807-IV) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
Відповідно до ст. 12 Закону №2807-IV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
У відповідності до ст. 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Статтею 40 Закону №2807-IV визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.