ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №295/1896/17
провадження №К/9901/2726/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду м. Житомира у складі колегії суддів: Слюсарчук Н.Ф., Гулак Н.А., Полонець С.М. від 01 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Капустинського М.М., Моніча Б.С., Охрімчук І.Г. від 07 листопада 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 15.04.2017 внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №71 від 19.08.2016,
- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати йому такої одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, з урахуванням проведених виплат, та факту подання усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. № 975..
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 15.04.2016 внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.08.2016 № 71.
Зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби в країнах де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. № 975 та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням вимог зазначеного законодавства щодо його права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме - 15.04.2016.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач отримав поранення та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013. При цьому суди виходили з того, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами встановлено, що ОСОБА_1 в період з 11.11.1983 по 11.11.1985 проходив військову службу в Збройних Силах України, з якого в період з 02.03.1985 по 11.11.1985 проходив службу на території Республіки Афганістан, де брав участь у бойових діях.
6. Відповідно до акта судово-медичного дослідження № 29/В від 10.02.2011 ОСОБА_1 під час участі у бойових діях на території Республіки Афганістан отримав мінно-вибухові поранення (наявні у позивача рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових поранень, отриманих у 1985 році).
7. При первинному огляді ОСОБА_1 з 15.04.2011 було встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 732347 від 20.04.2011.
8. Згідно довідки до акта огляду МСЕК № 514350 від 27.04.2016 позивачу з 15.04.2016 встановлено ІІ групу інвалідності, що пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
9. У зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
10. Згідно з рішенням Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого протоколом № 71 від 19.08.2016, позивачу було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що він був звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006р.№3597-IV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок та військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність йому встановлена до 01.01.2014р., тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.
11. Не погоджуючись з таким рішенням Міністерства оборони України, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. У касаційній скарзі Міністерство оборони України вказує про відсутність права у позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Крім того, зазначає, що суди при вирішення спору, втрутилися у його дискреційні повноваження, зобов`язавши Міністерство вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
13. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України Сидорчук М.В. не подав, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку..
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
16. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
17. З набранням чинності Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діяла редакція статті 16 цього Закону, відповідно до якої військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
18. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції, яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, та якою було введено поняття "одноразова грошова допомога".
19. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності 1 січня 2014 року статтю 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції та доповнено статтями 16-1-16-4. Ця редакція діяла на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.
20. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
21. Пунктами 4 та 5 частини другої статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
- встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (пункт 4);
- встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (пункт 5).
22. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок №975.
24. При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1331;
- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
25. Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності
- дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
26. Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги.
27. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 9 листопада 2018 року (справа №759/5707/16-а).