ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №820/1713/18
адміністративне провадження №К/9901/68720/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року (суддя - Кухар М.Д.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (головуючий суддя - Зеленський В.В., судді: Чалий І.С., Калита О.М.) у справі №820/1713/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі також - відповідач, ГУНП в Харківській області), начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу Беха Олега Володимировича (далі також - начальник ГУНП в Харківській області Бех О.В.) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУНП в Харківській області та начальника ГУНП в Харківській області Беха О.В. у якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області Беха О.В. №62 від 18 січня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира взводу № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади, та поновити його на вказаній посаді;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області Беха О.В. №360 від 03 квітня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з Національної поліції України, та поновити його на службі в Національній поліції України;
- стягнути з ГУНП в Харківській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними наказами його було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення (спочатку з посади, а згодом - з Національної поліції України) оскільки вказані в них порушення службової дисципліни він не вчиняв. Позивач також звертає увагу на порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування та порядку накладення дисциплінарного стягнення, що полягають, зокрема, у недоведені вини позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичні обставини вчинення позивачем порушень, покладених в основу спірних наказів, не свідчать про існування формальних порушень під час службового розслідування та є достатньою підставою для їх скасування.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Аргументи позивача полягають у тому, що проведення службового розслідування було здійснено з численною кількістю процедурних порушень, що ставить під сумнів законність та правильність висновку службового розслідування від 03 квітня 2018 року, зокрема, у проведені службового розслідування приймала участь особа, яка була підпорядкована позивачу - старший інспектор групи кадрового забезпечення батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітан поліції Харін А.С . Також, скаржник зазначає, що оскільки його окрему групу дислоковано не до іншого населеного пункту, а за іншою адресою у місті Харкові, а тому фактично на підставі наказу ГУНП в Харківській області №409 від 21 квітня 2017 року окрему групу не відрядженно, і вона так і залишилась перепідпорядкованою (на підставі наказу №122 від 27 січня 2017 року). У зв`язку з цим, на думку позивача, припинення дії наказу №409 від 21 квітня 2017 року не стосувалось окремої групи працівників, під його керівництвом.
ГУНП в Харківській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Відповідач зауважує, що посилання позивача на порушення порядку проведення службового розслідування є безпідставним, оскільки службове розслідування проводилось у складі комісії, а капітан поліції Харін А.С. не був підлеглим позивачу.
Рух касаційної скарги
21 грудня 2018 року касаційна скарга позивача надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 21 червня 2019 року № 803/0/78-19, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л., (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює її участь у розгляді справи, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив службу в Батальйоні поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - БПОП ГУНП в Харківській області).
Національною поліцією України листом від 25 січня 2017 року № 14/01/10-777 було повідомлено про виниклу необхідність відрядження працівників ГУНП в Харківській області до управління оперативних розробок, а саме: в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) управління оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України (далі - начальник відділу УОР ДКР НПУ), в тому числі майора ОСОБА_1 .
На виконання вищевказаного листа (вказівки), наказом ГУ НП в Харківській області № 122 від 27 січня 2017 року "Про тимчасове перепідпорядкування частини особового складу ГУНП в Харківській області" (далі - наказ №122), на період з 27 січня 2017 року до окремого наказу підпорядкувати, для виконання службових завдань з забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об`єктах критичної інфраструктури, начальнику відділу УОР ДКР НПУ полковнику Черьомухіну М .П . окрему групу під керівництвом майора поліції ОСОБА_1 .
Старшим окремої групи призначено - майора поліції ОСОБА_1 заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області. Місцями дислокації особового складу окремої групи визначено: приміщення БПОП ГУНП в Харківській області, каб. № 422, в Управлінні карного розшуку ГУНП Харківської області по вул. Ярославській, 1/29, у м. Харкові; приміщення першого поверху будівлі з прилеглим двором по вул. Ковтуна, 36 у м. Харкові . В розпорядження особового складу окремої групи було передано службові автомобілі, закріплені за БПОП ГУНП в Харківській області, наказано забезпечити видачу озброєння та спецзасобів, пального та іншого матеріально-технічного забезпечення.
В подальшому, наказом ГУНП в Харківській області №409 від 21 квітня 2017 року "Про відрядження особового складу ГНП в Харківській області" (далі - наказ №409) на період з 20 квітня 2017 року до окремого наказу окрему групу під керівництвом ОСОБА_1 відряджено в розпорядження начальника відділу УОР ДКР НПУ полковника поліції Черьомухіна М.П .
Вказаним наказом було змінено особовий склад групи та кількісний склад автомобілів, наданих в розпорядження особового складу групи. Крім того, формулювання "підпорядкування" змінено на відрядження.
Наказом ГУ НП в Харківській області № 1416 від 12 жовтня 2017 року "Про заходи щодо дотримання штатної дисципліни" (далі - наказ №1416) припинено дію наказів та доручень ГУНП про відрядження працівників до апарату Головного управління, інших підрозділів, які були видані до 20 вересня 2017 року у зв`язку з поширенням випадків використанням особового складу ГУНП не за прямим призначенням.
28 листопада 2017 року ОСОБА_1 подав рапорт командирові БПОП ГУНП в Харківській області Захаренку О.І. про безпідставне залучення особового складу групи, до виконання доручень, не пов`язаних із завданнями, покладеними на зазначену групу.
Цього ж дня, командиром БПОП ГУНП у Харківській області Захаренком О.І. доручено начальнику штабу Лук`янову В.М. ознайомити позивача з наказом №1416 про припинення дії наказів про відрядження. Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлено 06 грудня 2017 року.
01 грудня 2017 року командиром БПОП ГУНП у Харківській області Захаренком О.І. видано доручення № 2101/119-21/01-2017 щодо повернення ОСОБА_1, до місця дислокації БПОП ГУНП в Харківські області за адресою м. Харків, вул. Карпівська, 3 автомобілів, переданих в розпорядження особовому складу групи, яку очолював ОСОБА_1, а також ключів та карток-замісників, дорожніх листів. Перевірити відповідність технічного стану транспортних засобів, про що особисто повідомити рапортом до 09 грудня 2017 року. Із вказаним дорученням позивача ознайомлено.
07 грудня 2017 року позивачем було подано рапорт про помилкове ототожнення керівництвом БПОП ГУНП у Харківській області наказу ГУНП в Харківській області №1416 стосовно працівників відряджених у територіальні підрозділи ГУНП, з працівниками підпорядкованими центральному органу управління Національної поліції України, внаслідок чого керівництво дійшло хибного висновку щодо припинення дії наказу №122.
У зв`язку з невиконанням позивачем наказу ГУНП в Харківській області № 1416, доручення командира БПОП ГУНП в Харківській області від 01 грудня 2017 року № 2101/119-21/01-2017 та ігнорування усних наказів командира БПОП ГУНП в Харківській області, командиром Захаренком О.І. було направлено рапорт про те, що позивач систематично порушує службову дисципліну.
Відповідачем видано наказ від 14 грудня 2017 року №1738 про проведення службового розслідування.
За результатами службового розслідування було встановлено і підтверджено порушення службової дисципліни з боку заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, внаслідок чого ГУНП в Харківській області видано наказ № 62 від 18 січня 2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 " про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
На виконання вищевказаного дисциплінарного стягнення, ГУ НП у Харківській області видало наказ № 37 о/с від 16 лютого 2018 року, відповідно до якого позивача відповідно до п. 3 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію України" переміщено на посаду заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області.
В послідуючому, наказом начальника ГУНП в Харківській області Беха О.В. № 360 від 03 квітня 2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 " притягнуто останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України.
Не погодившись з наказами №62 від 18 січня 2018 року та № 360 від 03 квітня 2018 року позивач звернувся до суду із позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі також - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).