ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №420/5938/18
адміністративне провадження №К/9901/10063/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (головуючий суддя Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.) у справі №420/5938/18 за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ (далі також - відповідач, ОДУВС) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОДУВС у якій просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ОДУВС №316 о/с від 29 жовтня 2018 року "По особовому складу" в частині звільнення її з посади професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №2 з 31 жовтня 2018 року та про відрядження її до Національної поліції України з 01 листопада 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ ОДУВС №372 від 06 вересня 2018 року "Про проведення службового розслідування за фактом притягнення до адміністративної відповідальності підполковника поліції ОСОБА_1 ";
- поновити її на посаді професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №2 ОДУВС;
- стягнути з ОДУВС на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 листопада 2018 року;
- стягнути з ОДУВС на її користь 200 000 (двісті тисяч) грн в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що будь-яких дисциплінарних проступків не вчиняла, а тому звільнення її з посади професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу з інших підстав, ніж визначено законом, є протиправним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивачка подала апеляційну скаргу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу позивачки задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ОДУВС №316 о/с від 29 жовтня 2018 року "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №2 з 31 жовтня 2018 року та про відрядження її до Національної поліції України з 01 листопада 2018 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №2 ОДУВС з 01 листопада 2018 року. Стягнуто з ОДУВС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2018 року по 13 березня 2019 року у розмірі 36157,94 (тридцять шість тисяч сто п`ятдесят сім) грн 94 коп. з вирахуванням належних до сплати податків і зборів. Стягнуто з ОДУВС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення позивачки з займаної посади за відсутності подальшої потреби у відрядженні до ОДУВС на свій власний розсуд є незаконним. Адже, у керівника державної установи відсутнє право визначене Законом звільняти поліцейського з посади за відсутності відкликання його керівником поліції. Також, апеляційний суд зазначив, що враховуючи обставини справи, глибину фізичних, душевних страждань, які зазнала позивачка від протиправних дій відповідача, їх тривалість, очікування відновлення прав, приниження честі та гідності, ділової репутації, і виходячи з засад розумності та справедливості, необхідно стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року.
На обґрунтування вимог касаційної скарги ОДУВС зазначає, що ректор університету, в розумінні частини шостої статті 71 Закону України "Про Національну поліцію", відноситься до посадових осіб, які мають право приймати рішення про звільнення осіб з посад відряджених поліцейських. Крім того, спірним наказом (№316о/с від 29 жовтня 2018 року) позивача не звільнено, тобто, службові відносини з останньою не припинено, та позивач продовжила проходити службу відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
Також, відповідачем було надано до суду пояснення, у яких ОДУВС зазначає, що судом апеляційної інстанції жодних дій в частині розгляду заявлених ним клопотань не було здійснено. Вказане свідчить про порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм.
Рух касаційної скарги
10 квітня 2019 року касаційна скарга ОДУВС надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
Ухвалою від 15 квітня 2019 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОДУВС. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №420/5938/18 відмовив.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року №794/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює її участь у розгляді справи, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12 листопада 2015 року ОСОБА_1 подано заяву про прийняття з 07 листопада 2015 року та призначення її на посаду професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу (за контрактом), у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" та організаційно-штатними змінами.
Наказом ОДУВС № 7о/с від 22 січня 2016 року, ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції, призначено на посаду професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету № 2.
29 січня 2016 року позивачка прийняла присягу працівника поліції, отримала службове посвідчення та спеціальний жетон поліцейського (0154769) та відповідно, набула статусу поліцейського, відрядженого до відповідного навчального закладу.
ОСОБА_1 підписано зобов`язання про дотримання Правил етичної поведінки поліцейських, крім того, підписано повідомлення про ознайомлення із вимогами частини першої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".
В послідуючому, 15 червня 2018 року доповідною запискою уповноваженого з антикорупційної діяльності відділу організаційно-аналітичної роботи та контролю ОДУВС Фортуни Є . О. ректору ОДУВС повідомлено про виявлення факту неповідомлення позивачкою про суттєві зміни у її майновому стані.
За даним фактом ОДУВС направив повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції та наказом №372 від 06 вересня 2018 року призначив проведення службового розслідування щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
02 жовтня 2018 року ректором ОДУВС затверджено висновок про результати службового розслідування, яким комісія закінчила службове розслідування та на підставі статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України прийняла рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 після прийняття рішення Приморським районним судом м.Одеси у справі №522/13324/18 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 08 жовтня 2018 року у справі №522/13324/18 провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-6 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Про вказаний факт проректор університету доповів на засіданні ректорату ОДУВС.
Разом з тим, наказом ОДУВС № 316 о/с від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №2 з 31 жовтня 2018 року та вона відряджена до Національної поліції України з 01 листопада 2018 року відповідно до пункту 6 статті 71 Закону України "Про Національну поліцію".
Не погоджуючись зі звільненням з займаної посади та відрядженням до Національної поліції України позивач звернулася до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон) призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Відповідно до статті 19 вказаного Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
При цьому, за вимогами статті 65 Закону переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Крім того, статтею 67 Закону передбачено, зокрема, що зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі: звільнення поліцейського з посади у зв`язку з виконанням дисциплінарного стягнення або виконанням висновку поліцейської комісії про невідповідність займаній посаді, якщо до кінця визначеного строку виконання дисциплінарного стягнення або протягом десяти днів з дня ухвалення висновку про службову невідповідність не вирішено питання про подальше проходження ним служби; повернення поліцейських, які відповідно до закону були відряджені (прикомандировані) до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, інших органів державної влади (закладів, установ) або органів місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі із залишенням їх на службі в поліції.
Відповідно до статті 71 Закону поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.
У разі потреби в поліцейських для заміщення вакантних посад у державних органах, установах та організаціях керівники таких органів державної влади, установ та організацій надсилають до поліції письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати поліцейські для зайняття таких посад (частина друга вказаної статті).
Рішення про відрядження поліцейських приймає керівник поліції (частина третя вказаної статті).
Відрядження оформлюється на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту поліцейського та відповідного подання його прямого керівника (частина четверта вказаної статті).
Про призначення відряджених поліцейських на посади керівники відповідних органів державної влади, установ та організацій мають письмово повідомити поліцію (частина п`ята вказаної статті).
Звільнення з посад відряджених поліцейських здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи, організації з подальшим направленням їх у розпорядження поліції (частина шоста вказаної статті).
За службової потреби керівник поліції може в будь-який час відкликати з державного органу, установи чи організації відряджених поліцейських, повідомивши за місяць про таке відкликання керівника відповідного державного органу, установи чи організації з наданням відповідної заміни (частина сьома вказаної статті).
Звільнені з посади відряджені поліцейські мають бути направлені в місячний строк у розпорядження поліції з приписом, службовою характеристикою та наказом про звільнення з посади.
До зазначеного строку не включається час перебування поліцейського у відпустці, відрядженні, на лікарняному (частина восьма вказаної статті).
Після повернення в розпорядження поліції поліцейський має бути призначений на попередню посаду або іншу рівнозначну посаду з урахуванням рівня його освіти, фізичної підготовки та стану здоров`я (частина дев`ята вказаної статті).