ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №161/5372/17
адміністративне провадження №К/9901/34016/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії АР № 863334 від 03.03.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51грн.
В обґрунтування позову посилався на те, що 03 березня 2017р. близько 13 год. 15 хв. він рухався, з дотриманням правил дорожнього руху, автомобілем марки "DACIA LOGAN", номерний знак НОМЕР_1 по вул. Гнідавська в напрямку вул. Потебні та біля буд. № 19 був зупинений поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_2. Причиною зупинки стало те, що він ніби перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки. Він не погодився з відповідачем та повідомив, що перетнув суцільну лінію, здійснюючи обгін транспортного засобу, який рухався із швидкістю менше 30 км/год. Тоді працівник поліції його повідомив, що притягне до відповідальності за порушення п.п. 2.3.в ПДР, а саме за те, що він не пристебнутий ременем безпеки. Відповідач попросив надати йому посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль, та страховий поліс і з вказаними документами пішов до свого автомобіля, який знаходився приблизно за 50 м. від нього. Орієнтовно за 10 хвилин останній повернувся та вручив йому постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 863334 від 03.03.2017 року за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення та застосував щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 грн. Позивач вважав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв. Також вказував, що докази, якими поліцейський керувався при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не були належними та допустимими.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2017 року, у позовних вимогах було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_2, підтверджується факт того, що позивач керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки. Ставити під сумнів правдивість показань допитаного в судовому засіданні свідка - відповідача поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2., підстав у суду не було.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року було скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2017 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 863334 від 03 березня 2017 року, якою до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, пояснень, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про порушення Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить. З урахуванням наведеного, суд зауважив, що об`єктивні докази, які б достеменно свідчили про скоєне позивачем порушення в матеріалах справи відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
12 жовтня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, в якій просив її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що спірна постанова складена відповідно до вимог статті 222 КУпАП. Неправомірних дій зі сторони відповідача - сержанта поліції ОСОБА_2. вчинено не було, оскільки він діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства. Вказав, що позивач не зміг пояснити для чого йому потрібно було відстібати ремінь безпеки до приходу працівників поліції. Також. Вказував, що судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки поясненням свідка - інспектора ОСОБА_2., який візуально зафіксував те, що позивач під час руху не був пристебнутий ременем безпеки.
Позивачем по справі до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
03 березня 2017р. близько 13 год. 15 хв., позивач, перебуваючи за кермом автомобіля марки "DACIA LOGAN", номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Гнідавська, 19 у місті Луцьку, керував транспортним засобом, який обладнаний засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 в Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 було винесено постанову серії № 863334 у справі про адміністративне правопорушення та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Крім того, наданий відповідачем відеозапис події, здійснений не з камери на одягу поліцейського, а з камери, розташованої в автомобілі.
Допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції свідок, ОСОБА_2, пояснив, що позивач керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як встановлено частиною 5 статті 121 КУпАП Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.3в Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.