ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №331/5193/17
адміністративне провадження №К/9901/23553/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року (суддя Жукова О.Є.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (колегія суддів: Семененко Я.В., Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Запорізького обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати Запорізький обласний військовий комісаріат направити розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, документи щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що положення Постанови КМУ від 28.05.2008 №499, зазначає, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Крім цього, заявник зазначає, що за приписами п.2 Порядку №499, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження. Оскільки інвалідність позивача настала пізніше, ніж 3 місяці після звільнення з військової служби, відповідач вказував на відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, дата видачі 06.04.2017.
Згідно виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА №162387 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 02.07.2010, причиною якої є поранення, контузія та захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії АВ №0825633 позивачу, за результатами повторного огляду, 05 квітня 2017 року встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - поранення, контузія та захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
30 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Листом від 22.06.2017 за №1154 відповідач повідомив позивача, що надані ним документи повернуті без реалізації через відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Так, в листі відповідач зазначає, що згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 ЗУ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пп.4 п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.05.2008 №499, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження. Інвалідність позивачу встановлена понад зазначений термін, що не дає законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Крім цього, відповідач вказав на відсутність підстав для призначення допомоги позивачу у відповідності до нової редакції ст. 16 ЗУ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно якої прийнято постанову КМУ від 25.12.2013 №975, оскільки інвалідність позивачу встановлена в 2010 році, тобто до набрання чинності нової редакції статті 16 згаданого Закону.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходили з того, що позивач має право на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На відповідача покладено обов`язок прийняти та передати заяву зі встановленими документами розпоряднику коштів - Міноборони для прийняття встановленого рішення.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .
Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закону №2011-ХІІ в редакції, що діяла на період звернення) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);