ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №826/10761/17
адміністративне провадження №К/9901/52569/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військогового інституту телекомунікацій та інформатизації Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України Тил Збройних сил України, про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018, ухвалене у складі головуючого судді Смолія І.В., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018, прийняту у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий), Аліменка В.О., Кучми А.Ю.
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Військогового інституту телекомунікацій та інформатизації Міністерства оборони України (далі - ВІТІ), третя особа - Міністерство оборони України Тил Збройних сил України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:
1.1. - визнати незаконними дії відповідача щодо не забезпечення безоплатним харчуванням за рахунок держави у штатній їдальні ВІТІ позивача (слухача, розміщеного у казармі, у розташуванні військової частини) згідно з нормою №1 - загальновійськова, постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426, у період з 21.06.2017 по 31.08.2017;
1.2. - зобов`язати відповідача замість норми №1 - загальновійськова, постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426, виплатити позивачу грошову компенсацію у розмірі вартості цієї норми за період протягом якої він мав право на неї, але не був забезпечений за державні кошти, з 21.06.2017 по 31.08.2017.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він має право на забезпечення харчуванням за рахунок держави на підстав підпункту "в" пункту 1 приміток №1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426, як слухач вищого військового навчального закладу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних силах України та має військове звання молодший лейтенант, присвоєне наказом Міністерства оборони України від 05.06.2006 №274, що підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_1 (а.с.10).
4. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 15.06.2017 №402 (а.с.10 зворот) відповідно до частини п`ятої статті 11 та частини сьомої статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних сил України на 18 місяців та призначено слухачем 5 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.
5. Згідно з наказом начальника 5 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації (по стройовій частині) від 20.06.2017 №13 (а.с.14) позивача призначено слухачем 5 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, з 20.06.2017 зараховано до списків особового складу курсів, на всі види забезпечення, вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом 750,00 грн. Виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60%, премію за особистий вклад у загальний результат служби від максимального розміру посадового окладу 400%.
6. Відповідно до наказу начальника 5 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації (по стройовій частині) від 22.09.2017 №46 позивача, призначеного наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 08.09.2017 №410 начальником відділення передавальних радіопристроїв радіоцентру польового вузла зв`язку 101 окремого полку зв`язку Повітряних сил Збройних сил України вважати таким, що посаду і справи здав і вибув до нового місця служби м.Вінниця. З 22.09.2017 виключено із списків особового складу 5 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації та всіх видів забезпечення.
7. Уважаючи, що за період з 21.06.2017 по 31.08.2017 відповідачем протиправно було утримано кошти за харчування у їдальні ВІТІ, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.01.2018 у задоволенні позовних вимог відмовив.
9. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що за рахунок держави харчуванням забезпечуються лише слухачі вищих військових навчальних які не мають офіцерських звань, в той же час, продовольче забезпечення особового складу Збройних сил України, який не підлягає забезпеченню за державні кошти, здійснюється за плату. А грошове забезпечення за липень-вересень 2017 року було отримано позивачем під особистий підпис, що підтверджується відомостями.
10. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.04.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
12. У доводах касаційної скарги позивач стверджує, що він має право на забезпечення харчуванням за рахунок держави на підстав підпункту "в" пункту 1 приміток №1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426, як слухач вищого військового навчального закладу. Наведене у вказаній нормі уточнення "які не мають офіцерських звань" стосується лише слухачів вищих навчальних закладів МВС, ДСНС і Державної кримінально-виконавчої служби, та вказане обмеження не застосовується до слухачів вищих військових навчальних закладів, до яких належить позивач.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, винесені на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Питання проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України врегульовано Законом України від 25.03.1992 № 2232 "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232), Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" (далі - Постановою № 426).
16. Відповідно до статті 3 Закону № 2232 правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
17. Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону № 2232-XII громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.
18. Частиною сьомою статті 23 означеного Закону встановлено, що для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
18.1. - для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;
18.2. - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
19. Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, підпунктами 216, 217 розділу Х "Особливості проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу" якого передбачено, що на військову службу за призовом осіб офіцерського складу в разі потреби за наказом Міністра оборони України призиваються офіцери запасу на строк, у кількості і за військово-обліковими спеціальностями, визначеними Міністром оборони України.