1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



29 квітня 2020 року

Київ

справа №822/2972/17

адміністративне провадження №К/9901/48486/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 822/2972/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Лабань Г.В.,

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Кузьмишина В.М., суддів: Боровицького О.А., Сушка О.О.,



І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з адміністративним позовом, в якому просив:

1.1 стягнути з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на його користь невиплачену частину вихідної допомоги у розмірі 386 грн 98 коп та середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні за період з 27 травня 2016 по день ухвалення рішення судом.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 02 березня 2010 року працював на посаді начальника Полонського районного управління юстиції Хмельницької області. Наказом Міністерства юстиції України від 27 травня 2016 року №3213/к звільнений з вищевказаної посади у зв`язку з ліквідацією Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", з припиненням державної служби.

2.1. При розрахунку в день звільнення, на порушення приписів частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу", статей 47, 116 Кодексу законів про працю України, Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області не виплатило йому вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, що передбачена частиною четвертою статті 87 Закону України "Про державну службу". Зазначена вихідна допомога була виплачена частково в розмірі 2676 грн 24 коп.

3. Представник відповідачів проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив та вказав, що розрахунок середнього заробітку проводився відповідно до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Зазначив, що повернуті протиправно утриманні кошти не є складовою заробітної плати, а тому не можуть бути включені до розрахунку середнього заробітку для виплати вихідної допомоги при звільненні. Крім того, вважає, що спір між сторонами виник не в день звільнення позивача, а в день проголошення рішення суду від 19 січня 2017 року в справі № 822/2517/16, а тому до визначення розміру стягнення середньої заробітної плати необхідно брати період з 19 січня 2017 року по 20 листопада 2017 року (день розгляду справи).



ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 з 02 березня 2010 року працював на посаді начальника Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1, яка міститься в матеріалах справи.

5. Наказом Міністерства юстиції України №3213/к від 27 травня 2016 року ОСОБА_1 звільнений з вищевказаної посади у зв`язку з ліквідацією Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", з припиненням державної служби.

6. При розрахунку в день звільнення ОСОБА_1 було виплачено вихідну допомогу у розмірі 2676 грн 24 коп.

7. Згідно з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року в справі №822/2517/16, яка набрала законної сили 07 лютого 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Головного територіального управління юстиції України у Хмельницькій області на користь позивача заборгованість із заробітної плати за період січень - березень 2016 року в сумі 2608 грн 04 коп.

8. На момент звільнення позивача спір щодо розмірів належних йому виплат відсутній.

9. У матеріалах справи міститься довідка ГТУЮ у Хмельницькій області від 13 березня 2017 року № 10.1-30/53 про середню заробітну плату ОСОБА_1 (для розрахунку виплат на випадок безробіття) та розрахунковий лист ГТУЮ у Хмельницькій області за березень, квітень і травень 2016 року за табельним № 616.



ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

10. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, позов задоволено частково:

10.1 стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 невиплачену частину вихідної допомоги у розмірі 386 грн 98 коп, а також середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2017 по 29 листопада 2017 в сумі 3888 грн.

11. Задовольняючи частково адміністративний позов, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що відповідачем при звільненні не було проведеного повного розрахунку із позивачем, оскільки розмір суми, належної при звільненні, визначено лише за результатами судового розгляду справи, а тому недоплачена сума вихідної допомоги підлягає стягненню, проте з частковою компенсацією середнього заробітку, визначеною з урахуванням принципу справедливості та співмірності.



ІV Касаційне оскарження

12. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 20 квітня 2018 року.

13. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так, позивач наголошує на тому, що оскільки постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року в справі № 822/2517/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на його користь заборгованість із заробітної плати за період січень - березень 2016 року в сумі 2608 грн 04 коп, судам попередніх інстанцій слід було стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 травня 2016 року по 29 листопада 2017 року в сумі 6803 грн 87 коп.

13.1. За таких обставин заявник касаційної скарги просить змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині визначення періоду затримки розрахунку при звільненні, а саме стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 травня 2016 року по 29 листопада 2017 року в сумі 6803 грн 87 коп.

14. 24 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 822/2972/17 із Хмельницького окружного адміністративного суду.

15. Також до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому представник відповідача спростовує її доводи та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

16. 21 травня 2018 року справа № 822/2972/17 надійшла до Верховного Суду.

17. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 707/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Радишевську О.Р.



V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.


................
Перейти до повного тексту