ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №420/3347/19
адміністративне провадження №К/9901/2552/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 420/3347/19
за позовом ОСОБА_1 до Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, Заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна Сергія Львовича, Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Емми Юріївни, директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна Анатолія Васильовича, начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Тетяни Іванівни, поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Дмитра Олександровича, поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Юрія Петровича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дій, стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, постановлену в складі головуючого судді Бжассо Н. В.,
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л. В., суддів: Турецької І. О., Шеметенко Л. П.,
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. 22 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, Заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна С. Л., комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е. Ю., директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І - ІІ ступенів Богуна А. В., начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Т. І., поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Д.О., поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Ю. П., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просив:
1.1. Визнати протиправними дії заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна С.Л., директора Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І-ІІ ступенів Богуна А.В., директора Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е. Ю., начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Т. І., поліцейського УПП поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Д.О., поліцейського УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Ю. П., що виразились у перешкоджанні спілкуванню позивача з дитиною - ОСОБА_4 та перешкоджанню приймати участь у його вихованні, у тому числі із застосуванням наручників та позбавлення волі, а також, утриманні дитини в комунальному закладі "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради;
2. Зобов`язати заступника Ізмаїльського міського голови з питань роботи виконавчих органів місцевого самоврядування Баткіліна С. Л., директора комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І - ІІ ступенів Богуна А. В., директора Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю., начальника служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Єнакієвої Т.І., поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Терешкова Д. О., поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Єчейн Ю. П. утриматись від перешкоджання ОСОБА_1 спілкуватись з його дитиною - ОСОБА_4 та приймати участь у його вихованні, а також від тримання дитини - ОСОБА_4 в комунальному закладі "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради;
3. Визнати протиправною бездіяльність Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е. Ю. щодо непередачі дитини ОСОБА_4 його батькові ОСОБА_1 на виховання, у тому числі шляхом ухилення від надання повних відповідей на звернення ОСОБА_1 від 12 квітня 2019 року, 07 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, 26 грудня 2018 року, 19 лютого 2019 року щодо передачі йому дитини;
4. Зобов`язати Кілійську районну державну адміністрацію, Ізмаїльську міську раду, комунальний заклад "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, директора комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е. Ю. вчинити дії - передати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батькові ОСОБА_1 для спілкування, виховання, проживання та піклування;
5. Надати позивачу, ОСОБА_1 повні відповіді на його звернення до відповідачів з усіх питань;
6. Стягнути з Кілійської районної державної адміністрації, Ізмаїльської міської ради, Комунального закладу Ізмаїльська спеціальна загальноосвітня школа № 5 І - ІІ ступенів, комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, солідарно, за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60 000 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.
7. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що його син, ОСОБА_4, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_8, з якою позивач у той період проживав, як чоловік та дружина. Після народження сина, ОСОБА_8 при реєстрації акту народження дитини, у графі "відомості про батька" вказала відомості аналогічні своїм та дитина мала прізвище, ім`я та по-батькові - ОСОБА_4 . У вересні 2017 року дитину примусово поміщено до Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, де він перебуває і по теперішній час.
8. 05 грудня 2018 року позивач прибув до комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, з метою забрати сина із закладу, однак відповідачами вчинено перешкоду в реалізації права на сина. Позивач зазначив, що поліцейські безпідставно та протиправно застосували до нього спеціальні засоби - наручники, тим самим позбавили його волі на тривалий час, а дитину вивели. Позивач зазначає, що дії відповідачів суперечать нормам Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та порушують його право на особисте та сімейне життя. За доводами позивача, незаконними діями відповідачів йому завдано моральну шкоду у вигляді душевних страждань, викликаних відчуттям тривоги, занепокоєння, незручності та психологічного дискомфорту. Через моральні страждання у позивача погіршилося здоров`я та він звертався до лікарів, зокрема, 11 лютого 2019 року та 25 лютого 2019 року.
ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
9. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій відповідачів у перешкоджанні 05 грудня 2018 року спілкуванню ОСОБА_1 з дитиною, ОСОБА_4, та перешкоджанні приймати участь у його вихованні, у тому числі із застосуванням наручників та позбавлення волі, а також триманні дитини в комунальному закладі та зобов`язання відповідачів утриматись від перешкоджання позивачу спілкуватися з дитиною, утриматись від тримання дитини в комунальному закладі та передати ОСОБА_4 його батькові - закрито.
10. Суд першої інстанції, закриваючи провадження в частині позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначені правовідносини не мають ознак публічно-правових, а тому не можуть бути розглянуті за правилами адміністративного судочинства.
ІII. Касаційне оскарження
11. На зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку 21 січня 2020 року зареєстровано у Верховному Суді.
12. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржувані судові рішення є незаконними, винесеними з порушенням норм процесуального та матеріального права, та такими, що перешкоджають доступу позивача до правосуддя. У зв`язку із зазначеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу в повному обсязі до суду першої інстанції.
13. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на постанову Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 502/806/18, відповідно до якої передача його сина - ОСОБА_4 органу опіки та піклування за наявності батька ( ОСОБА_1 ) є порушенням прав та інтересів дитини.
14. За твердженням позивача, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на вказаний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів. Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України взагалі не визначає порядок вирішення таких спорів.
15. Касаційна скарга позивача не містить клопотання про здійснення розгляду справи за його участі або за участі його представника.
16. 29 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження відповідача та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/3347/19.
17. 10 лютого 2020 року справа № 420/3347/19 надійшла до Верховного Суду.
18. 27 квітня 2020 року розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №669/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
19. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 квітня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А. , Смоковича М. І.
20. У відзиві на касаційну скаргу, який зареєстровано у Верховному Суді 19 лютого 2020 року директор Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Евель Е.Ю. зазначає, що малолітній ОСОБА_4 перебуває на первинному обліку дітей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, служби у справах дітей Кілійської райдержадміністрації та влаштований до Комунального закладу "Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" на підставі клопотання служби у справах дітей Кілійської райдержадміністрації. Тобто, питання повернення дитини в сім`ю є компетенцією органу опіки та піклування Кілійської райдержадміністрації, якому відповідно до заочного рішення Кілійського районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року в справі № 502/806/18 передано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . За доводами відповідача, позивач, крім звинувачень посадових осіб у протиправних діях, жодним чином не потурбувався про повернення дитини в сім`ю.
21. Кілійською районною державною адміністрацією у відзиві на касаційну скаргу зазначено, що позивачу запропоновано надати до служби у справах дітей відповідні документи з метою підтвердження створення належних умов для утримання і виховання ОСОБА_4 . Відповідні документи позивач неодноразово не надав, обстежити житлово-побутові умови відповідній комісії також не вдалося внаслідок неодноразової відсутності мешканців.
22. 16 грудня 2019 року комісія служби у справах дітей змогла обстежити житлово-побутові умови, в яких зі слів ОСОБА_4 буде жити його син, водночас він повідомив, що дім йому не належить, договору оренди житла не надав.
23. На теперішній час Кілійською районною адміністрацією від громадянина ОСОБА_1 не отримано вищезазначених документів, відсутня також будь-яка інформація щодо фактичного проживання громадянина ОСОБА_1, його місця роботи та способу утримання малолітнього сина.
24. Крім того, щодо ОСОБА_1 направлено до суду обвинувальний акт за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (справа № 502/1188/17).
25. У зв`язку із зазначеним Кілійська районна державна адміністрація просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
26. У відзиві на касаційну скаргу Ізмаїльська міська рада спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
27. У зв`язку із не прибуттям у судове засідання 29 квітня 2020 року учасників справи, Верховний Суд протокольною ухвалою від 29 квітня 2020 року вирішив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.