ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №814/598/18
провадження №К/9901/58670/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, прийняте 26 квітня 2018 року у складі головуючого судді - Устинова І. А., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Ступакової І. Г., суддів: Бітова А. І., Лук`янчук О. В.
І. Суть спору
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (надалі також відповідач) про зобов`язання видати йому дублікат атестата про середню освіту НОМЕР_1 без неправдивої інформації.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не забезпечено виготовлення дубліката атестата про середню освіту без неправдивої інформації та не надано відповіді на його звернення від 01 листопада 2017 року № ІЛ-7468396, чим порушено його право на отримання інформації (відповіді) по вказаному зверненню.
3. Відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що позивачу листом від 10 листопада 2017 року № 2.4-2760 надано роз`яснення на його звернення № ІЛ-7468396, отримане 02 листопада 2017 року, в якому зазначено, що видача дублікатів документів про освіту не відноситься до компетенції Міністерства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Вказану відповідь надано у строки та у спосіб, передбачені законодавством України.
І. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. У 1972 році ОСОБА_1 закінчив Жовтневу середню школу робітничої молоді № 1 та отримав атестат про середню освіту, який пізніше втратив. 30 квітня 2014 року замість втраченого атестату школа видала позивачу дублікат атестату про здобуття ним повної загальної середньої освіти. Отриманий дублікат атестату, на переконання позивача, містить неправдиву інформацію, у зв`язку з чим був ним повернутий до Миколаївської вечірньої школи № 1, яка є правонаступником Жовтневої середньої школи робітничої молоді № 1.
5. 01 листопада 2017 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з проханням забезпечити видачу дубліката атестата про середню освіту без неправдивої інформації. Того ж дня звернення за № ІЛ-7468396 передано на розгляд Міністерству освіти і науки України.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що Міністерство освіти і науки України позбавлене можливості щодо затвердження окремого зразка атестата про середню освіту випускників навчальних закладів Української РСР, а виданий позивачу дублікат атестата, який він повернув, є дійсним.
8. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено факт надання відповідачем відповіді від 10 листопада 2017 року на звернення позивача від 01 листопада року та констатовано відсутність порушення прав та інтересів останнього з боку Міністерства освіти і науки України.
IV. Касаційне оскарження
9. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
10. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що виданий йому дублікат атестата про середню освіту НОМЕР_1 містить неправдиву інформацію про те, що у 1972 році ним здобуто повну загальну середню освіту, оскільки такий рівень освіти та його стандарти встановлені Законом України "Про освіту" лише у 1991 році.
11. У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
12. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що відповідь на звернення позивача від 01 листопада 2017 року (вхідний 02 листопада 2017 року) надано у відповідності до встановлених частиною першою статті 20 Закону України "Про звернення громадян" строків та способу.
13. Міністерство освіти і науки України покликається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 року за № 645, відповідно до частини другої якої документи про середню освіту, видані до запровадження атестатів про повну загальну середню освіту (до 1991 року), є дійсними.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
16. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
18. Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.