ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №560/1942/19
адміністративне провадження №К/9901/1530/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Губської О. А., Кашпур О. В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у складі судді Петричковича А. І. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у складі колегії суддів: Шидловського В. Б., Матохнюка Д. Б., Боровицького О. А. у справі № 560/1942/19 за адміністративним позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 220 693, 91 грн.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2019 позовні вимоги задоволенно.
2.1. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Між Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та ОСОБА_1 (солдат) 05.08.2016 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відповідно до якого відповідач зобов`язався добровільно відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
3.2. Згідно з рапортом відповідача, останній просить відрахувати його з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в зв`язку з небажанням продовжувати навчання. Зазначає, що з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 "Про затвердження порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" ознайомлений, зобов`язується відшкодувати.
3.3. Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України від 16.05.2018 № 47-КС з солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу у зв`язку з небажанням продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
3.4. Згідно з наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.05.2018 №120 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням.
3.5. Відповідно до довідки-розрахунку на утримання коштів за навчання відповідача у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.05.2018 № 1110, такі витрати складають 222 846, 94 грн (грошове забезпечення - 168 326, 00 грн, продовольче забезпечення - 38 312, 94 грн, медичне забезпечення - 254,40 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 15 953,60 грн). З розрахунком витрат відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на зазначеній довідці.
3.6. Відтак, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в сумі 220 693, 91 грн, що підтверджено довідкою позивача від 19.06.2019 № 648, оскільки 18.05.2018 відповідач добровільно частково відшкодував заборгованість у сумі 2 153, 03.
3.7. Позивач звернувся до суду із указаним позовом, оскільки відповідачем не було відшкодовано в добровільному порядку кошти в повному обсязі.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що курсанти, які навчаються в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, суму коштів в повному обсязі не відшкодував, що слугувало підставою для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
5.1. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судів не відповідають обставинам справи.
5.2. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не є суб`єктом владних повноважень, а є лише юридичною особою - державним закладом у сфері вищої освіти, отже, посилання суду першої інстанції на тримісячний термін для звернення із позовною заявою до суду, як суб`єкта владних повноважень є помилковим.
5.3. Разом з тим, скаржник стверджує, що він як особа, яка має статус учасника АТО, укладаючи контракт з вищим навчальним закладом фактично скористався своїм правом на здобуття вищої освіти за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у відповідності до положень статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що також включає в себе право на безоплатне проживання.
6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Водночас, чинним процесуальним законодавством визначено, що реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушених прав можливо лише в межах визначеного законом строку.
10. Так, положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
11. Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
12. Разом з тим, частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Водночас, положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. Крім того, частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.